Подальше життя Віталія було пов’язано з Шосткою. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки.

Середню освіту Віталій отримав в міській загальноосвітній школі № 7. По закінченню школи хлопець вступив до Севастопольського морехідного училища, де отримав професію моториста.

Відслуживши військову строкову службу, повернувся до рідної Шостки.

Свій трудовий шлях Віталій розпочав в Шосткинській виправній колонії (№ 66) кінологом, там пропрацював до виходу на пенсію у 2008 році. Останні роки чоловік   працював начальником охорони на Шосткинському елеваторі.

Віталій   любив природу рідного краю, обожнював піші та велосипедні прогулянки. Вілосипедом  він об’їздив весь Шосткинський район та майже всю Чернігівську область.

По собі Віталій залишив лише добрі спогади – він був справжнім чоловіком -  хорошим   сином та братом, добрим та відданим другом.

Старша сестра Лариса згадує, що незважаючи на те, що Віталій був молодшим братом,  саме вона інколи відчувала себе молодшою сестрою, настільки він вмів взяти відповідальність на  себе.

У загиблого захисника залишилися сестра Лариса та племінник Павел.

До захисту Украни Віталій став в травні 2024 року.  16 липня 2024 року командир механізованого взводу, старший сержант   Гордієнко Віталій Вікторович загинув внаслідок штурмових дій біля населеного пункту Новоалександрівка Покровського району Донецької області.

Шосткинська громада вкотре пізнала непоправної втрати, про це написав на своїй сторінці у Фейсбуці міський голова Шостки Микола Нога.

Вічна пам'ять, вічна слава загиблому Герою!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!