Однією із найдовших вулиць Червоної Слободи теплої, сонячної недільної днини зустрічали "на щиті" свого односельця, чоловіка, котрий був опорою, підтримкою для родини, вірним другом, гарним сусідом, працьовитим і по-українськими хазяйновитим господою.
Таким його знали усі, з ким виріс у селі, з ким начався, з ким працював і товаришував. А ті, з ким пліч-о-пліч виконував бойові завдання, знали, що Сергій хоч і мав сердитий позивний, таким був лише із ворогами…
Цією ж вулицею і проводжали до Храму мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії...
Після недільної служби у Храмі святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, аби бути присутніми на чині прощання із захисником України, вшанувати пам'ять Героя, послухати проповідь настоятеля, отця ДИМИТРІЯ, до тужливої родини доєдналися прихожани, знайому небайдужі жителі Буринської громади.
Перша неділя цьогорічного квітня видалася сонячною і заквітчаною першими весняними квітами. Сотнями їх односельці, жителі Бурині несли у кошиках Сергію Маширу, встеляли дорогу у «коридорах пошани» шляхом траурного кортежу вулицями середмістя громади, у рідному для воїна селі, клали до підніжжя печальних пагорбків землі, вкривали труну захисника України…
Ворог 31 березня вбив нашого Сергія. Під час виконання бойового завдання за призначенням Сергія не стало.
- Як сьогодні зібралося нас небайдужих, - класний керівник Катерина НУДЖЕНКО, мало стримувала сльози, - тих, хто поважав, поважає і буде поважати Сергія і його пам'ять, пам'ять усіх побратимів, які тут лежать на цьому цвинтарі.
Сергія привела до школи мама. І крім, як Серьоженька, вона його ніяк не називала. Взагалі у великій їхній родині не було прийнято називать когось не лагідними словами…
Тепер Серьоженьки не стало… Сталося непоправне…
Колись він дарував квіти мені… Сьогодні дарую йому квіти я.
Мужній, хоробрий воїн, гарний син, гарний батько. Хай мати небесна охороняє тебе у своєму війську…
Він знав, куди він пішов, він знав, як важко там буде. Він не розказував усього, але говорив, що, потрапив у дуже складну ситуацію, але вірно служив, воював, захищав, віддав своє життя…
Анатолій Варава, передав дружині прапор підрозділу, як згадку від побратимів про військову доблесть чоловіка, його мужність і відвагу.
Червона Слобода, Буринщина, України віддали останні військові почесті своєму захисникові і під звуки Гімну України, салюту попрощалися із Сергієм Маширом.
На сільському цвинтарі додався ще один прапор держави України, уславляючи пам'ять про бійців, котрі віддали своє життя за нас із вами, повідомили в мерії Бурині.
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!
У Глухові попрощалися з трьома загиблими внаслідок атаки РФ 18 листопада....
На сайті президента України підписують петицію “Прошу присвоїти звання Героя України посмертно моєму чоловіку Калініну Олександру Васильовичу 1986 року народження...
Слідчі поліції Сумщини документують наслідки воєнних злочинів рф....
Дівчина загинула внаслідок влучання російської ракети поблизу багатоповерхівки 17 листопада....
Вночі і вранці росіяни здійснили 6 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Зафіксовано 26 вибухів....