Життя захисника трагічно обірвалося 22 вересня 2023 року під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Андріївка Донецької області.
Руслан Миколайович народився 10 липня 1979 року в селі Жадень Рівненської області. В квітні 1990 року родина евакуювалась з Чорнобильської зони в Сумську область, де Руслан навчався в Чорноплатівській школі. Був активним учасником художньої самодіяльності, грав у духовому оркестрі. Жодне свято не проходило без його участі. Захоплювався спортом, дуже любив футбол. Серед однокласників користувався авторитетом, був душею компанії, мав широке коло друзів.
Після закінчення школи навчався в Конотопському ПТУ-20. Далі здобував освіту в Путивльському державному аграрному технікумі за спеціальністю «Ветеринарна медицина». Чудове почуття гумору, дозволило бути активним учасником студентського КВК. Ніхто не міг перевершити Руслана в читанні гуморесок.
Після закінчення технікуму почав працювати ветеринаром у селі Чорноплатове. Руслан був відданий своїй справі, щиро опікувався долею тварин. Хто б не звертався за допомогою, завжди відгукувався, якщо не ділом, то добрим словом. Ніколи не залишався байдужим до чужої біди.
У квітня 2015 року був мобілізований і проходив службу в Національній Гвардії України, 58-ій окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Підписав контракт зі Збройними Силами України. Демобілізувавшись зі служби, продовжив працювати за покликом душі – ветеринаром. Поєднував роботу і активну участь в житті села: розповідав гуморески, співав, грав на бубоні, який йому дістався як спадщина від дідуся. Часто приходив на зустрічі в школу, вмів і розказати дітям про свій бойовий досвід, і показати майстер-класи з тактичної медицини.
24 лютого 2022 року, усвідомлюючи свій обов’язок як чоловіка, батька, вступив до лав Конотопської ТРО. Мужньо стояв на варті нашої громади, міста, району. 9 лютого 2023 року разом зі своїми побратимами відправився на Донеччину. З червня місяця ніс військову службу в 93 бригаді «Холодний Яр». Був бойовим медиком. Самовіддано рятував життя своїх побратимів. Як би йому не було складно, він знаходив слова підтримки для друзів-воїнів, що завжди піднімали бойовий дух, був позитивом для товаришів.
Церемонія прощання з загиблим героєм відбулася 7 березня. Відспівали у Соборі Різдва Пресвятої Богородиці (м.Конотоп). Далі була путь додому через села Вирівка, Озаричі, Присеймів’я і Чорноплатове.
Поховали земляка на сільському кладовищі у с.Чорноплатове.
Вічна пам’ять і Вічна Слава Герою!
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!
Вночі та зранку росіяни здійснили 9 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Зафіксовано 22 вибухи. Обстрілів зазнали Хотінська,...
У ніч на 6 липня 2024 року ворог завдав удару 27-ма ударними БпЛА типу «Shahed-131/136» із Криму та Курської обл....
В ніч на 6 липня, через атаку росіян із застосуванням БпЛА типу “Шахед”, були знеструмлені населені пункти області у кількох...
Молодший сержант Миколенко Юрій Олександрович, 1966 року народження, гранатометник механізованого відділення під час виконання службових обов’язків 25.06.2024 року загинув на...
Рішенням п’ятдесят дев’ятої сесії восьмого скликання від 23.05.2024 року Попівської сільської ради воїнам-землякам, які віддали життя за незалежність і суверенітет...