Пирогов Андрій Валерійович родом із села Собич Шосткинської громади. Зростав і навчався в рідному селі, згодом вступив до Сумського професійного хіміко – технологічного ліцею.

З дитинства його щирим захопленням був спорт. Волейбол, футбол, легка атлетика, біатлон - на все мав час та талант. Виступав за збірну Шосткинського району, брав участь в змаганнях різних рівнів і часто був їх переможцем. Андрія неодноразово нагороджували Почесними грамотами за спортивні перемоги та досягнення. Полюбляв рибалити, був завзятим рибалкою.

Своє професійне покликання Андрій знайшов в будівництві.

У Андрія завжди було багато друзів, він був активним, товариським та веселим хлопцем, справжньою душею компанії. Був людиною слова та завжди приходив на допомогу.

Його поважали та любили односельці. Такими словами згадують вони загиблого героя: «Господь забирає найкращих синів України! Небесне військо поповнив Наш Герой ,син, чоловік, брат, друг Андрій Пирогов. Сльози заливають очі , мозок не вірить... Дитина лишилась без батька, мати - без сина, жінка втратила чоловіка.

Народився Андрій 3 січня 1991 року, у звичайній сім'ї, був найменшою третьою дитиною. Ріс товариським хлопцем. Закінчив Собицьку школу, де мав неабияку популярність у дівчат. Спортсмен ,член волейбольної та футбольної команд с.Собич.

У січні 2023 році Андрій став батьком, він довго мріяв про сина . Але не судилось радіти....8 березня 2023р. Андрій став на захист своєї Батьківщини. За весь цей час він сина бачив лише три рази... Осиротіла дитинка, осиротіло село… Це був вогник для кожного з нас, завжди усміхнений та привітний....»

Андрій любив та поважав свою сім’ю, щиро кохав свою молоду дружину та синочка, мав багато планів на життя. У захисника залишилися мати Наталія, сестри Катерина і Тетяна, дружина Ганна та однорічний синочок Захар. В один момент родина втратила свою надію та опору – чоловіка, батька, сина, брата. Рідні та близькі завжди пам’ятатимуть його відданим, щирим та люблячим.

З 8 березня 2023 року Андрій став на захист Батьківщини. Товариський, добрий та хоробрий Андрій впевнено почував себе під час військової служби, там він знайшов вірних побратимів та друзів.

31січня 2024 року солдат Пирогов Андрій Валерійович при виконанні бойових завдань в районі н.п. Новодонецьке Донецької області отримав множинні осколкові поранення. Помер 2 лютого 2024 року у шпиталі, повідомили в мерії Шостки.

Світла пам’ять Герою! Щирі співчуття рідним та близьким нашого Захисника.

Пам’ятаймо завжди.