Попрощатися з бійцем і розділити біль втрати з рідними прийшли керівництво громади, побратими, друзі, знайомі, однокласники та небайдужі жителі, які з вдячністю та глибоким сумом низько схилили голови перед Воїном.

Під супроводом священнослужителів відбулася спільна молитва за упокій душі Владислава Іванченка.

На колінах, встеляючи останню життєву дорогу живими квітами, провели до місця вічного спочинку справжнього чоловіка та воїна з вірним і сміливим серцем.

Народився Владислав 21 травня 2000 року в м. Ромни.

Навчався в Роменській школі № 9.

У 2015 році вступив до Економічного коледжу КНЕУ на факультет «обслуговування та ремонт обладнання підприємств будівельних матеріалів». Провчившись 2 роки, Владислав змінив плани на майбутнє, тому перевівся на «зварювальника» до Вищого професійного училища № 14.

Владислав захоплювався автомобілями, умів їх ремонтувати.

Після завершення навчання пройшов строкову військову службу, під час проходження якої його відзначили як відмінного стрільця, який гарно цілився та влучно потрапляв в ціль.

Війна поставила на паузу мирні плани на майбутнє хлопця…

З початком повномасштабного вторгнення, не чекаючи на повістку, Владислав став добровольцем Роменської ТрО. Разом з батьком захищав Сумський кордон, стримуючи навалу підступного ворога.

6 жовтня 2022 року Владислава перевели до іншої окремої бригади Сил територіальної оборони та згодом направили безпосередньо у зону бойових дій.

Солдат Владислав Іванченко служив на передовій навідником танкового взводу роти вогневої підтримки, боронячи Донецький напрямок.

Не кожен зможе, дивлячись смерті в очі, стояти пліч-о-пліч із побратимами та мужньо боротися за свободу своєї країни. А Владислав Іванченко зумів! Він вірив, що разом зможемо подолати ворога!

Владислав любив планувати своє життя, і навіть у буремні дні війни мав чітке бачення: здобути Перемогу, повернутися додому й одружитися на коханій дівчині, яка чекала від нього дитину.

У травні 2023 року Владислав прийшов у відпустку, щоб забрати новонародженого синочка з пологового будинку та трохи часу провести з родиною.

Владислав шанував своїх батьків, кохану дівчину, синочка. Цінував дружбою з друзями та бойовими побратимами. Тому й не дивно, що назвав сина на честь свого армійського товариша Іваном.

10 вересня 2023 року Владислав приїхав у короткострокову 2-денну відпустку. Ніхто не міг подумати, що це була остання зустріч з рідними…

23 жовтня 2023 року Воїн не вийшов на зв’язок під час чергового завдання… Схвильовані рідні одразу почали бити на сполох і намагатися отримати хоча б якусь інформацію, відчуваючи, що щось трапилося…

Далі – безсонні ночі в очікуванні, нескінченні гудки без відповіді… та пошук…

Після 3-х місячної безмовної тиші жахлива звістка підтвердилася: бойове завдання, на яке пішов Владислав, стало останнім. Він з нього так і не повернувся…

Його хоробре серце перестало битися на полі бою…

24 жовтня 2023 року солдат Владислав Іванченко загинув під час обстрілу взводного опорного пункту з артилерії поблизу населеного пункту Старомайорське Донецької області під час виконання бойових завдань. Він відважно дивився в обличчя ворога і зберіг стійкість до останнього подиху…

Тепер Владиславу навічно 23 роки…

Його мрія – дожити до Перемоги та будувати щасливе майбутнє, на жаль, не здійснилася…

Без найріднішої людини залишився синочок Іван та кохана жінка. Втратили єдиного сина батьки…

Знайомі й друзі згадують, що за життя Владислав завжди першим приходив на допомогу, був безвідмовним, правдолюбним, відповідальним в тому, за що брався. Любов до України для нього була більше, ніж слова.

Ніколи не пробачимо окупантам загибель наших найкращих хлопців!

Від усієї Роменської громади висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого Захисника. У скорботі низько схиляємо голови, повідомили в мерії Ромен.

Світла пам’ять, честь і шана нашому Герою – Владиславу Іванченку!

Низький уклін за те, що захищав рідну Батьківщину і кожного з нас.

Царство небесне та вічний спокій нашому Захиснику!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!