Життя солдата обірвалося 23 жовтня під час виконання бойового завдання на Донеччині, у самому пеклі війни. Мати втратила сина, сестра – рідного брата, односельці й колеги – доброго й вірного товариша. Війна обірвала всі життєві плани цієї гарної і світлої людини. Загиблому Герою було й назавжди залишиться 48 років...

Віноградов Роман Вадимович народився в Грузії, родина переїхала на постійне проживання в Україну, коли він був старшокласником. Останні шкільні роки, 9-10 клас, Роман був учнем Тростянецької міської школи № 2. В останні роки свого життя він працював вальником лісу в Краснянському лісництві.

Коли російські війська захопили нашу Тростянеччину у лютому 2022 року, Роман пережив у Становій окупацію, допомагав, чим міг, родичам, сусідам, стареньким людям. Отримавши власний тяжкий досвід про воєнні злочини росіян, він твердо вирішив стати на захист України.

У лютому 2023 року Роман Віноградов добровольцем вступив до лав Збройних Сил України. Він вірно ніс службу, був відданий військовій присязі, служив стрільцем-санітаром стрілецької роти. Понад усе Роман хотів повернутися додому з перемогою, але війна, розпочата російським агресором, позбавила його найдорожчого – життя.

Жителі Станової створили живий коридор, щоби віддати останню шану воїну, який захищав усіх нас від російських загарбників, котрі посягнули на нашу рідну українську землю. Люди не стримували гірких сліз, проводжаючи Героя у останню путь.

У траурній церемонії взяли участь: міський голова Юрій Бова та працівники апарату Тростянецької міської ради, працівники Станівського старостату, бойові побратими, друзі, односельці.

Смутком і болем була сповнена промова міського голови Юрія Бови, який щиро подякував і вклонився матері загиблого Героя, Олександрі Михайлівні: «Низько схиляю голову перед мужністю, перед подвигом Вашого Сина. Дякую що виростили й виховали справжнього Героя, який віддав найдорожче – власне життя за гідне майбутнє наших дітей та онуків у вільній, незалежній державі, в нашій рідній Україні.»

Прощальне слово сказав офіцер Охтирського першого відділу районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки Владислав Заброда.

Рідні, друзі, бойові побратими й всі, хто знав Віноградова Романа Вадимовича, назавжди запам’ятають його доброзичливою, порядною й привітною людиною, вірним другом, турботливим і люблячим сином та братом.

На кладовищі на честь загиблого Героя пролунали три залпи із бойової зброї, повыдомили в мерії Тростянця.

Спочивай з миром, дорогий наш Захисник. Хай рідна станівська земля буде тобі пухом. Герої не вмирають, допоки ми пам’ятаємо про них. Вічна біль. Вічна пам‘ять і вічна слава Герою.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!