Життя військовослужбовця обірвалось внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу 13 жовтня в районі Красногорівки, на Донеччині, пише Суспільне.

Біля Свято-Георгіївського храму зібрались його рідні та знайомі. Віддати останню шану сину свого товариша прийшов Іван Лопатка. "Ми працювали з його батьком: батько — водій, а я начальником караулу був. Максима знаю з отакого (змалку), царство небесне, земля пухом. Був відзивчивий, відповідальний. Він же теж вступив у пожежне училище, закінчив на офіцера, працював начальником караулу теж. А потім пішов звідти, за кордоном побув, попрацював там", — говорить чоловік.

Повернувшись з-за кордону, Максим Івченко став на захист країни, розповідає Іван Лопатка: "Ніхто його не міг відмовити. Батько подзвонив учора, я якраз на чергуванні був, що Максима нема”.

"Це рідний брат моєї невістки. Добрий, компанійський такий, гарна людина”, — говорить знайомий загиблого Микола.

Сумчанка Ірина Поваліна сказала: "Прийшли віддати шану останню Герою України. За те, що ми спимо спокійно в нашому місті".

Після відспівування Максима Івченка поховали на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища. Йому назавжди залишиться 30 років.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!