Загинув п’ять місяців тому, 12 травня, під час штурму. Сталося це поблизу Оріхово-Василівки, Бахмутського району на Донеччині. П’ять місяців його вважали зниклим безвісти. Ідентифікували бійця за збігом ДНК, пише Суспільне.

"Він хороший хлопець був. А тоді ж пішов по контракту служити і оце ж майже пів року не могли його знайти. Такий трудолюбивий, допомагав завжди нам, бо ми ж вже у віці. Вони приходили, я просила – допомагали. Мала пішла в перший клас. Він дуже любив свою донечку. І не знає, їй не сказали, що папа… але вона знає, що захищав Україну, захищав усіх нас, українців. Це вона знає. Але ще не говорили їй", — розповідає родичка загиблого Олена Гринь.

Віддати шану Юрію Олєфіру, з яким разом працювали на сумському заводі "Насосенегромаш" прийшла Анна Шеремет. "Колись він працював з нами. Юрка...що про нього можна сказати? Він тихий, добрий, трудолюбивий, безвідмовний. Такий мураха, який несе свою ношу. Нікому не робив поганого. Просто спокійно й тихо робив свою справу. Спілкувався з людьми м’яко, нікого не ображаючи. Будемо молитись за нього", — говорить жінка.

"Це шофер мого брата. Мій брат навідник, а Юра був шофером в БМП. Я його знала, лише двічі по відеозв’язку спілкувались. Але, упродовж усіх п’яти місяців, що ми їх розшукували, він мені став як рідний", — говорить Ольга Антоненко.

Попрощалися із загиблим захисником у Свято-Миколаївському храмі. Після відспівування загиблого військовослужбовця поховали на Алеї Слави Баранівського кладовища. Йому назавжди залишиться 47 років.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!