Він останні півтора року був на передовій, розповіла донька загиблого Вікторія. Кілька тижнів тому приїздив у відпустку, встиг побачитись із батьками, пише Суспільне.

"Він захищав Україну і говорив бабусі з дідусем: хто, як не я? Як почалося повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року він в той же час пішов добровольцем. Як пішов його одразу відправили на Донецький напрямок, він завжди був на передовій, тому з ним було дуже складно зв’язатися", — розповідає донька загиблого Вікторія Ферфецька.

У 2014 році Олександр влаштовувався на роботу до обласної водолазної станції. Тоді його прийняв на роботу Юрій Приходько. "Пройшов навчання по водолазах і працював у мене водолазом, а потім у 2015 році пішов служити по контракту. Підписував раз контракт, тоді перерва в нього була. Тоді передзвонив мені каже: може повернувся, приймете. Я кажу: обов’язково. Згадку про себе він залишив хорошу. Закарбував себе відповідальною людиною, тим більше робота вимагали дуже великої відповідальності, терпіння і вміння", — згадує колега загиблого.

Односелиця загиблого Оксана розповіла: "Знала особисто, він був однокласником моєї сестри. Вони були в одному класі 11 років, дуже такий цікавий хлопчик, гарно навчався, був відмінником. Не пам’ятаю, чи з золотою чи з срібною медаллю закінчив школу. Знаю, що приймав участь в АТО, з перших днів боронив нашу державу. В них був дуже дружній клас, ще є однокласники, які зараз воюють".

Помер воїн 28 вересня в шпиталі Дніпра від поранення, отриманого в Луганській області, повідомив т.в.о начальника служби зв'язків з громадськістю Сумського обласного центру комплектування Олександр Варуха.

"Він був такою людиною, що хотів все спробувати. Він справді був дуже щирим, люблячим, товариським, його всі любили, був гарною людиною", — говорить про батька Вікторія.

Поховали Олександра Ферфецького на цвинтарі у рідному селі Терни Роменського району.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!