Життя Олександра, це життя із дитинства, пов’язане із Збройними Силами.

Народився 7 лютого 1977 року у місті Конотоп у родині кадрового військового.

Чотири роки разом із батьками жив у Німеччині.

У 1996-1997 роках служив строкову військову службу у десантних військах у Житомирі.

У 1999 році переїхав у Буринь, де жили дідусь та бабуся по батьковій лінії.

У Бурині одружився. Дружина працює в одній крамниць міста, ростуть два сини: старший – студент, менший – школяр.

Олександр за мирного часу заочно навчався в одному із вузів Харкова. Водночас, вдома займався вирощуванням грибів. Затим опанував спеціальність із монтажу систем опалення, водопостачання, де досяг значних досягнень. І на столичному ринку спеціалістів подібного профілю цінувався акуратністю, швидкістю та якістю у виконанні робіт.

Разом із дружиною у затишному куточку Бурині, неподалік від батьківської оселі, купили будинок, у якому власними силами робили ремонт.

Клята війна перекреслила плани мирного життя…

У січні 2023 року Олександр Якушев мобілізований до Державної прикордонної служби України.

19 вересня 2023 року у районі населеного пункту Першотравневе Ізюмського району Харківської області Олександр Якушев загинув...

Олександр мав багато друзів, підтримував зв’язки із тими, з ким товаришував із дитинства, з ким проходив строкову службу у Збройних Силах України, з ким працював, з ким до останнього виконав свій військовий обов’язок.

Побратими із військової частини приїхали провести до місця вічного спочинку того, з ким воювали до 19 вересня, віддаючи військові почесті Героєві...

У Олександра Якушева залишилися батьки, дружина, два сина…

Із воїнськими почестями, під звуки Гімну України та прощального салюту навіки покоїтиметься молодший сержант Олександр Якушев на Алеї Героїв у середмісті Буринської громади біля захисників України, які так же, як він, поклали своє життя за кожного із нас, повідомили в мерії Бурині.