“Шановний пане Президенте!

Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) моєму синові військовослужбовцю ЗСУ старшому лейтенанту Кобихно Сергію Олександровичу, який народився 23.04.1987 року в с. Вакулки Роменського (Недригайлівського) району Сумської області. Після вторгнення ворога на нашу землю він не міг стояти осторонь і вже 17.04.2022 року проходив навчання в м. Львів. Після закінчення навчання був направлений у військову частину А-1008 та призначений командиром 14-ї бригади 2 реактивного артилерійського взводу – старший офіцер на 1 реактивній артилерійській батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи вч А-1008 лейтенант, командиром взводу управління від 26.05.2022 року. З 1.06.2022 року Сергій разом із побратимами боронив землю в населених пунктах Спірне, Соледар, Званівка та інші Донецької області. Потім їхню бригаду для виконання бойових завдань перевели на харківський напрямок: Північна Салтівка, Руські Тишки, Липці, Куп’янськ, Подоли і Петропавлівка, де був нагороджений грамотою за високий професіоналізм, гідне та сумлінне виконання обов’язку від 08.11.2022 року. Нагороджений нагрудним знаком «Сталевий хрест» від Головнокомандувача ЗСУ паном Залужним від 02.12.2022 року №1766. Від початку і до останнього подиху Сергій був на передовій за що присвоєно статус учасника бойових дій (посвідчення від 14.04.2023 року). Як у побуті так і в період проходження військової служби Сергій зарекомендував себе із позитивної сторони. Службові обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег та підлеглих. Мав добрий рівень мотивації для військової служби та професійного самовдосконалення. Підтримував високий моральний дух у підрозділі, заглиблювався у суть своєї справи та життя оточуючих. Побратими зазначали, що Сергій був справжнім героєм не на словах, а на ділі, був сміливий і завжди приходив на допомогу, ніколи не залишав їх у біді.

Ризикуючи власним життям він завжди без втрат виводив їх з-під тяжких обстрілів. Для побратимів Сергій був зразком незламності та міцності духу, був не тільки командиром від Бога, а найкращим другом і братом.

27 січня 2023 року внаслідок ворожого обстрілу Сергій перебуваючи на позиції отримав тяжкі поранення. Майже три місяці лікарі боролися за його життя в госпіталі м. Харків та в НВМКЦ «ГВКГ» м. Київ де 17.04.2023 року від отриманих в бою поранень Сергій помер. Він з честю виконував обов’язки щодо захисту своєї держави і до останнього залишався вірним присязі, захищаючи права на наше з Вами безпечне життя, він не вагаючись віддав своє!

Вдома завжди татуся чекатимуть маленькі синочки, яких він обожнював, горем убиті мама, дружина, брат. Ми пишаємося Сергієм і вважаємо що він справжній Герой, який заслуговує на найкращу нагороду – Герой України (посмертно), тому що він дійсно Герой не тільки для нас, він Герой нашої держави, який мужньо відстоював суверенітет України та віддав найдорожче – своє життя.

Прошу підтримати петицію, тим самим сказати йому «Дякую».

Вічна пам’ять та шана всі хто віддав своє життя за Україну. Слава всім хто боронить та захищає Україну! Слава Україні!” - пише авторка петиції Кобихно Любов Миколаївна.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!