Андрій Лозовицький служив оператором штурмової роти Сухопутних військ України. Він загинув 15 жовтня 2022 року поблизу Нової Каменки, пише Суспільне.
Солдата відспівали у сумському храмі великомученика Георгія Переможця. Попрощатися з ним прийшли однодумці – Андрій був учасником молодіжної організації Молодий Народний рух України.
"Він був із самого бойового загону Молодого Народного руху. Це ті хлопчики, які після Помаранчевої революції зовсім маленькими прийшли, по 15-16 років. І це дійсно був самий мобільний, бойовий і самий розумнючий колектив. І пішли вони всі, як один, теж воювати", - згадує про Андрія Світлана Ревякіна.
Андрій Лозовицький також був членом товариства "Просвіта", був активною людиною, розповів про нього Микола Карпенко.
Весь час, поки про Андрія не було інформації, усі сподівались, що він живий, розповів Сергій Бутенко.
"Впродовж 8 місяців була надія, були очікування, але, на жаль, підтвердилося те, що дійсно Андрій загинув", - сказав він.
За його словами, Андрій пішов захищати Україну в перший день повномасштабної війни. І відзначився на полях бою, як справжній захисник.
"Влітку 2022 року солдат Андрій Лозовицький отримав від президента орден "За мужність". Тобто ще за життя Андрій вже мав орден "За мужність", ефективно виконуючи бойові завдання і нищивши ворога", - розповів Бутенко.
Андрію Лозовицькому був 31 рік. В нього залишилися донька, дружина, мама, бабуся. Поховали захисника на Алеї слави Баранівського кладовища.