До рідної домівки у Воскресенку на щиті повернувся її відданий син, мужній хоробрий воїн, захисник України Сергій Головенський.

Сергій мав мирну і почесну професію вчителя, яку одержав після закінчення Глухівського педагогічного інституту.

Однак із перших днів повномасштабного вторгнення російських військ на Україну, пішов до сумської територіальної оборони

Згодом перенавчився військовій професії.

Молодший сержант, навідник служив у почесному і відомому своєю відвагою підрозділі «Азов».

Під Бахмутом скінчилося земле життя захисника України, який відданий військовій присязі, загинув за Україну, за її недоторканість та суверенітет.

«Азовці» і несли на плечах свого побратима майже через усю Воскресенку, аби він назавжди попрощався із рідними вулицями.

«Азовці» для свого побратима привезли домовину, у якій він тепер навічно спочиватиме на Буринщині.

«Азовці», вишикувавшись у почесному строї прощалися із Сергієм під звуки Гімну України, співаючи рядки головної пісні держави…

На буринський цвинтар до Алеї Героїв зібралося ще більше людей.

Прийшли, приїхали ті, хто знав Сергія із дитинства, жив по сусідству, разом гралися у дитячі ігри. Прийшли віддати останню шану другові, яким гордилися і пам’ятатимуть тепер як світлого і мужнього героя.

Із воїнськими почестями, під звуки Гімну України та прощального салюту Сергій Головенський знайшов вічний спочинок на Алеї Героїв, поряд зі своїми побратимами, для яких вірність військовій присязі, вірність країні – понад усе!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!