Михайло Сотніков народився 10 листопада 1999 року в м. Шостка. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Початкову освіту отримав в міській загальноосвітній школі № 5. З 5 – го по 9-й клас навчався в ЗОШ № 4. З дитинства Михайло захоплювався військовою технікою та риболовлею, цікавився зброєю, активно займався спортом. Добре ставився до тварин, любив собак. Ходив із мамою в походи по рідному краю. В шкільні роки займався в гуртку «Патріот», де неодноразово отримував відзнаки та нагороди за влучну стрільбу. З 2015 року навчався в Глухівському коледжі, де отримав спеціальність «водій – механік». Після закінчення коледжу прийняв рішення вступити в ряди Збройних сил України. На своєму рахунку мав більше 10 самостійних стрибків з парашутом . В 2019 році проходив службу в зоні проведення ООС. Мав статус учасника бойових дій Рідні та близькі згадують Михайла, як про добру та чуйну людину, відповідального чоловіка. Він мав багато друзів і був ім вірним товаришем, який в тяжкий час завжди був поруч. Був опорою та захисником для своєї родини – люблячим сином, турботливим братом і дядьком для своїх племінників. З початком повномасштабної війни тримав оборону Сумської області, обороняв Охтирку. Був важко поранений, мав 7 контузій, але завжди повертався на захист Батьківщини.Він був справжнім патріотом. Щиро вірив в перемогу України над ворогами. Михайло часто казав: – «Повернемо Херсон і я повернуся живим, і все зі мною буде добре». Херсон повернули завдяки героїзму и мужності таких героїв, як Михайло Сотніков . На жаль, сам Михайло не повернувся додому. 10 листопада 2022 року, на свій день народження, він виїхав на бойове завдання. 13 листопада 2022 року Михайло загинув при виконанні військового обов’язку. Сумуємо… Михайло Дмитрович Сотніков мужньо захищав Україну, її свободу та незалежність. Доземний уклін нашому захиснику! Вічна шана. Вічна подяка. Вічна пам’ять.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!