Володимира Куриленка з дитинства знала сусідка його бабусі, пані Надія. “Вони переїхали з Петрозаводська і поки будувались жили напроти мене. Ми з його дідусем і бабусею товаришували, городи брали, він з нами їздив", - згадує вона, пише Суспільне.

Провести в останню путь свого товариша прийшов Володимир. "Ми спина в спину завжди стояли з ним, три роки ходили пішки в училище і з училища. Він жив на Роменській, а я на Кірова. І ми завжди з ним ходили, завжди зустрічались, телефонів тоді не було”, - розповів він.

Портрет загиблого Володимира Куриленка

Попрощатися із загиблим Єгором Харченком прийшли його друзі. Євгенія Нагорна вчилася в одному технікумі з загиблим.

"Товаришували групами: у нас група дівчат, у них - група хлопців. Разом відпочивали. Був дуже доброю, дуже чуйною, світлою людиною, завжди приходив на допомогу", - згадує вона.

Віддати шану другу своєї доньки прийшов Микола Тихенко.

"Коли проїжджали, у Києві зупинялись - він там жив, навчався, працював. Завжди автівкою зустріне, проведе, посадить на транспорт. Чуйний, хороший був хлопець", - розповів він.

Портрет загиблого Єгора Харченка

Обидва загиблі солдати стали на захист країни з перших днів повномасштабного вторгнення. Спочатку добровольцями, потім приєднались до лав ЗСУ. Володимир Куриленко був навідником механізованого відділення, Єгор Харченко - стрільцем відділу охорони Сухопутних військ України, розповів офіцер сумського центру комплектування Руслан Флорчук.

Володимир Куриленко Володимир загинув 5 березня 2023 року в Донецькій області. Єгор Харченко - наступного дня в Запорізькій. Поховали обох військовослужбовців на алеї слави Баранівського кладовища. Володимиру Куриленку було 37 років, Єгору Харченку назавжди залишиться 32.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!