Панахида розпочнеться о 10.00 у церкві Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ м(вул. Соборна 1-А, Садовий мікрорайон). Початок траурної церемонії – об 11.00 біля кінотеатру «Родина» (вул. Садовий бульвар, 13).

Гришков Сергій Анатолійович загинув 2 березня 2023 року біля населеного пункту Оріхово – Василівка Донецької області, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність.

Сергій Гришков народився 14 січня 1985 року в м. Шостка.

У 1992 році пішов до першого класу Шосткинської загальноосвітньої школи I – III ступенів № 9 де провчився до 7- го класу. Деякий час жив в селі Кальченки Білопільського району Сумської області у бабусі з дідусем, де в 2001 році одержав свідоцтво про неповну середню освіту (закінчив Кальченківську загальноосвітню школу І- ІІ ступенів).

В 2001 році вступив до Шосткинського ПТУ №19, яке закінчив у 2004 році, здобувши диплом кваліфікованого працівника за спеціальністю «Столяр будівельний, тесляр».

З 2004 року по 2005 рік проходив строкову службу рядовим солдатом.

Свою трудову діяльність розпочав на ШКЗ «Зірка» на посаді тесляра 3–го розряду відділу капітального будівництва.

2007 рік – працював в ПП «Шляхбуд» на посаді тесляр.

2008 рік – працював в ПП «Інвестрембуд» на посаді дорожнього робітника.

2015 рік – працював в ТОВ «Прогноз», посада – дорожній робітник.

З 2017 року працював в ПП «Інвестрембуд» дорожнім робітником.

У 2015 – 2016 роках безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в районі м. Рубіжне Луганської області, м. Маріуполь та м. Волноваха Донецької області.

Під час військової служби Сергій зарекомендував себе відповідальним та високопрофесійним військовослужбовцем. В колективі користувався заслуженим авторитетом. Був доброзичливим і поважним до товаришів по службі.

За зразкову службу, відповідальність, бойову майстерність та великий внесок у справі захисту України неодноразово нагороджений Почесними грамотами.

Сергій – виходець із багатодітної родини, матір якої має почесне звання “Мати-героїня”. Мав двох сестер і трьох братів, один із яких його близнюк.

Сергій завжди був добрим і турботливим для своїх рідних та близьких. Дуже любив свою сім’ю.

У захисника залишилися дружина Ірина та донька Софія (14 років).

Сергій був гарним батьком, у вихованні іноді суворим, бо хотів всьому навчити, але справедливим. Завжди знаходив час для гри та розваг з дочкою.

Любив свою собаку Джессі, яку готував до служби як свою помічницю. Добре ставився до тварин взагалі.

Захоплювався риболовлею, охоче допомагав по господарству, активно займався спортом, завжди був підтягнутим та в добрій фізичній формі.

Мріяв про свій дім і машину та життя зі своєю сім’єю під мирним небом…

В повсякденні був невибагливий. Його девізом було «Хто, якщо не я…»

Досвідчений військовий, щиро люблячий свою країну, Сергій, на початку російської агресії проти України, разом зі всіма своїми рідними братами став на захист Батьківщини.

Доземний уклін нашому захиснику! Вічна шана. Вічна подяка. Вічна пам’ять.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!