Після опівдня під стінами Свято-Воскресенського кафедрального собору зібралися рідні, друзі та знайомі сумчанина Даниіла Тарасенка, пише Суспільне.

Ян Заєць знав загиблого з дитинства: "Данило був позитивним хлопцем. Постійно був веселим. Цей хлопець поклав душу і тіло для того, щоб наступне покоління жило в мирі, щоб у нас все було якомога краще, зупинити агресора. Це дуже велика втрата для батьків".

Даниіл Тарасенко здобував освіту в міській школі № 7, а потім у професійно-технічному училищі. Кураторка групи, в якій навчався боєць, не вірила, що юнак піде воювати. Наталія Курило розповідає: "Він пішов у 19 років, йому ще не було й двадцяти. Він сказав, що це його рішення і він мусить. Кажучи чесно, то я навіть не очікувала. Він дуже стриманий, спокійний. На скільки я розумію, то добровольці йдуть такі активні, а він був стриманий, гарний хлопець, добрий, турботливий, тобто все, що можна сказати гарного, – то це все про нього".

Молодший сержант Даниіл Тарасенко був заступником командира бойової машини. "Даниіл був у цьому бою з моїм онуком, із хлопцями сумськими. Бій був, звісно, страшний. Їх обстрілювали з мінометів і це був жах. Це гордість Сум, розумієте, ці пацани", — говорить сумчанин Віктор Петров.

Поховали воїна на Алеї слави Центрального кладовища Сум.