Андрій Чигрин, старший солдат спочиватиме на Алеї Героїв на одному із цвинтарів Бурині з усіма військовими почестями, під звуки Гімну України, прощального салюту.

Настоятель храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії відспівував воїна у рідних Клепалах, де Андрій виріс, ходив у місцеву школу, де навчався любити своє, рідне.

Живим коридором центральною вулицею Клепал проводжали до місця вічного спочинку мужнього захисника України.

У своєму прощальному слові Буринський міський голова Віктор ЛАДУХА подякував від себе особисто, від усієї Буринської громади за виховання мужнього хлопця, який фактично після школи пішов захищати Україну:

- Це велика втрата для усіх нас, але свободу і незалежність треба виборювати. Я знаю – буде Перемога!

Дякую усім за виховання Андрія, це – мужня і героїчна особистість. Наш обов’язок допомагати родинам загиблих Героїв, підтримувати їх, надавати всіляку допомогу.

Один із побратимів Андрія Чигрина написав на своїй сторінці у соціальній мережі: «Загинув на фронті хлопчина…

Я його знав не дуже довго, коли він зі своїм другом прибились до нашого взводу Тер. Оборони із своїм гранатометом і декількома ракетами до них. Це були часи, коли в Сумах ми були самі собі вояки і командири (лютий - березень).

Я його називав Малим. Він був не високого зросту і володів чудовою дитячою посмішкою. А сміятись Малий любив...

Пам’ятайте чудового українського хлопця…»

Прощалися із Героєм хрещена мати, батьки, рідні, близькі, односельці.

Загартовані у боях за свободу і незалежність України мужні вояки схилялися на коліна біля труни, віддаючи данину своєму побратимові. Не соромилися сліз, які котилися по зашерхлих щоках…

У грудні Андрієві виповнилося б 26 років. У наших серцях і пам’яті він назавжди залишиться двадцятип’ятилітнім, усміхнених вояком.