Сергій Куценко народився 17 вересня 1977 року у Білопіллі, повідомляє Культура Білопільської громади. Закінчив місцеву загальноосвітню школу №2. Потім продовжив навчання у Білопільському професійно-технічному училищі. Після навчання служив в армії. Повернувшись, працював водієм на різних підприємствах, пише Білопілля.Сіті.
У 2014 році був мобілізований і протягом року боронив цілісність кордонів на сході країни. У 2015 році повернувся та продовжив працювати за фахом. У лютому 2020 року підписав контракт і поїхав у зону проведення антитерористичної операції. Був водієм. У Сергія Івановича залишилася донька Яна.
15 травня на центральній площі Білопілля зібралися сотні людей – рідні, близькі, друзі, знайомі, небайдужі земляки, представники місцевої громади, побратими, які прийшли провести в останню путь загиблого Героя та вклонитися його мужності й відвазі.
Чин похорону загиблого Героя звершив Благочинний Білопільського району Української Православної церкви Київського патріархату отець Петро Савонік.
Земляки, проводжали загиблого героя, стоячи на колінах, з національними прапорами. Труну з тілом під траурну мелодію у супроводі оркестру пронесли на плечах до центрального кладовища, де й поховали.
Проводжаючи в останню дорогу, щоразу звучить сумна мелодія та сотні людей схиляють коліно, дякуючи Героям за мужність та відвагу! Бо наші хлопці боронять нас, українську землю, незалежність нашої держави! Вони - справжні Герої!
Щирі слова співчуття рідним та близьким Сергія. Вічна пам'ять відважному сину українського народу, мужньому захиснику та справжньому патріоту України.
Герої не вмирають!