Це передбачає закон №4978-IX, який є частиною євроінтеграційних змін у сфері водопостачання та водовідведення.

За словами голови парламентського Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, нова система передбачає постійний моніторинг, визначення ризиків на кожному етапі та відповідальність за їх усунення. Водоканали та інші учасники системи мають не лише контролювати якість води, а й розробляти заходи для запобігання проблемам

Водночас упровадження європейських вимог потребуватиме модернізації водопровідної та каналізаційної інфраструктури й додаткового фінансування. За словами Бондаренка, це може впливати на вартість комунальних послуг, однак сам закон конкретних тарифів не встановлює. Методологію тарифоутворення та контроль за її дотриманням і надалі здійснюватиме НКРЕКП, тоді як роль місцевої влади у встановленні тарифів посилюється.

Якщо споживач має скарги на якість води або перебої з водопостачанням чи водовідведенням, насамперед потрібно звертатися до підприємства, яке надає послуги. За діяльністю водоканалів також стежать органи місцевого самоврядування та державні регулятори.

Закон допускає тимчасові відступи від окремих вимог до якості води у визначених випадках, наприклад через техногенну аварію або неможливість забезпечити нормативні показники в конкретному населеному пункті. Однак це не означає автоматичного дозволу постачати небезпечну воду: такі відступи мають відбуватися в межах законодавства.

Окремі правила для водопостачання та водовідведення в приватному секторі, зокрема щодо нецентралізованих систем, надалі деталізуватимуть у підзаконних актах. За словами Бондаренка, для повноцінного впровадження нових стандартів знадобляться кошти державного й місцевих бюджетів, інвестиції підприємств та підтримка міжнародних партнерів.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!