Про це на пресконференції в Укрінформі повідомив президент Асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитро Новицький.

орог, за його даними, пошкодив 583 об'єкти, з яких відновлено лише 223, та 1108 кілометрів водопровідно-каналізаційних мереж (відновлено 277 кілометрів). Тож зараз тільки 64% споживачів мають постійний доступ до систем централізованого водопостачання та водовідведення, про це пише Укрінформ.

Зношеність основних фондів, залежно від регіону, варіюється від 33% до 70%, додав Новицький.

«Через руйнування критичної інфраструктури, гідравлічні удари, спричинені вимкненням електроенергії, рівень аварійності мереж у деяких містах зріс до 80%. За оцінками міжнародних експертів, у 2024 році 8 млн людей матимуть обмежений доступ до централізованого водопостачання та водовідведення», - наголосив очільник профільної асоціації.

Не менш гострою для всіх водоканалів – і в зоні бойових дій, і на деокупованих територіях, і в центрі та на заході країни – є проблема недофінансування, пов’язана, в тому числі, зі збереженням економічно необґрунтованих тарифів, які не змінювалися з 2021 року.

«Питання джерел фінансування усіх необхідних заходів в діяльності наших підприємств тривалий час не вирішуються. Коштів на проєктування та відновлення мереж, закупівлю технологічного обладнання немає, як і на поточну операційну діяльність», - поскаржився Новицький.

За даними Укрводоканалекології, підприємства галузі отримують лише 40-50% коштів, необхідних для нормального функціонування й надання якісних послуг.

Обсяги виробництва в середньому по галузі скоротилися на 30% у 2022 році та на 15% – у 2023-му. Як наслідок, торішні операційні збитки водоканалів перевищили 12 млрд грн.

«Асоціація «Укрводоканалекологія» просить зацікавлені сторони визнати критичний стан водного сектору України та оперативно вжити заходів для втілення реформ та пошуку інвестицій, щоб запобігти катастрофічним збоям у наданні послуг водопостачання та водовідведення, що зачепить мільйони українців», - сказав очільник асоціації.

Відповідні звернення, за його словами, скерують до центральних органів влади, «енергетичного» та фінансового комітетів парламенту, а також до міжнародних партнерів України.

Як зазначається, встановлені у 2021 році тарифи, які й досі діють для підприємств водопостачання та водовідведення, лише на 43% покривають їхні потреби.

Загалом рівень недофінансування галузі у 2023 році фахівці, за словами Новицького, оцінюють у 18 мільярдів гривень.

«Як наслідок, ми не можемо профінансувати планові роботи, перекладання мереж, заміну обладнання, насосів, засувок. У результаті виникає ситуація, коли кількість аварій збільшується, а якість наших послуг падає», - пояснив президент «Укрводоканалекології».

Проблеми виникають і при фінансуванні заробітних плат фахівців, розмір яких тривалий час не переглядали. Тож середня зарплатня в галузі – 10 тисяч гривень, а у робітників, котрі працюють у небезпечних умовах, - 13 тисяч гривень на місяць. Тому багато спеціалістів водоканалів шукають роботу деінде, знайти ж нових співробітників за такого рівня оплати праці майже неможливо.

Водночас витрати водоканалів за іншими статтями через девальвацію гривні, підвищення цін на реагенти та зростання тарифів на енергоносії постійно зростають.

 «Збільшення вартості електроенергії відбулося в різних регіонах по-різному. І на кожному водоканалі - своя картина. Але узагальнено можна сказати, що порівняно із вартістю, закладеною в тариф 2021 року, цей показник зріс на 50%. Ще складніше із закупівлею реагентів та обладнання, які, переважно, імпортуються. З огляду на девальваційні та інфляційні процеси, за деякими позиціями різниця сягає 200%», - констатував керівник профільної асоціації.

Окрема тема - зменшення прибутків у зв’язку з відтоком споживачів. Тож плани з надходження коштів на рахунки підприємств ніде не виконуються. Також зростає рівень заборгованості населення за надані послуги.

«Звідси – й цифри: зараз лише приблизно 43% потреб водоканалів покриваються тарифами, а 57% – це те, що ми не можемо профінансувати», - сказав президент Укрводоканалекології.

Як повідомлялося, торік Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, скоригувала тарифи на послуги 34 водоканалів, унаслідок чого із 1 липня вони мали зрости в середньому на 32%. Однак через суспільний розголос та критику ухвали регулятора Президентом і урядом НКРЕКП скасувала попереднє рішення.

Було повідомлено про початок консультацій «для вироблення справедливого соціального рішення, яке забезпечить додаткові фінансові ресурси з держбюджету або інші компенсаторні механізми покриття витрат водоканалів». Досі прийнятного рішення не знайдено.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!