Останні, у свою чергу, теж мають свої різновиди:

Інтернет-шахрайства:

• Торгівля неіснуючим товаром. Це коли людина, котра знайшла потрібний товар на якомусь з сайтів, домовилась про угоду купівлі-продажу, переказала аванс (дуже часто – стовідсоткову вартість), але замовлення не отримала. Зловмисник же, ледве отримавши готівку, міняє сім-карту у своєму мобільному і «розчиняється» у віртуальному просторі. Як правило, у цьому випадку зловмисник «торгує» неіснуючим товаром, тобто таким, якого у нього немає. Це означає, що він цілеспрямовано й усвідомлено розміщає оголошення, домовляється з покупцем і здійснює інші дії, направлені саме на отримання чужих грошей шляхом обману. Бували випадки, коли замість замовленого товару надходила посилка з непотребом.

• Оборудка з карткою замовника. Людина розмістила на вподобаному сайті оголошення про продаж товару. Йому телефонує покупець і погоджує умови угоди. Далі працює наступна шахрайська схема: за якийсь час покупець повідомляє продавця, що не може переказати гроші через якісь негаразди з банківською карткою продавця. І пропонує людині просто зараз підійти до банківського терміналу, аби в режимі он-лайн вирішити це питання. Зазвичай, шахрай, що водить продавця «за ніс», тримає людину у постійній розмові, не даючи часу на роздуми та аналіз ситуації. В розмові він випитує конфіденційні реквізити карти та код, що прийшов в смс-повідомленні на мобільний співрозмовника, а сам в цей час знімає з рахунку довірливого продавця всі гроші за допомогою послуги «гроші без картки». Інший різновид цієї схеми – людині висилають товар, надсилають їй фото товарно-транспортної накладної і просять переказати вартість покупки. Проте, щойно отримавши гроші, шахраї відкликають посилку і знову ж таки зникають у невідомому напрямку.

Телефонні шахрайства – цілком логічно, що здійснюються саме за допомогою мобільного телефону, і теж мають кілька підвидів. Найбільш розповсюджені:

• «Вам телефонують з поліції». Шахраї у таких випадках обирають ранній чи нічний час. Зазвичай, перше, що чує у трубці людина, це «плачучий» чоловічий голос: «Мамо, (бабуся, тіточка …) я потрапив у поліцію… Я збив людину… Допоможи…

Варіативність нібито вчиненого з необережності злочину велика, але завжди підкреслюється випадковість вчиненого. Затим трубку бере «працівник поліції», що представляється, як правило, слідчим з іншого (найпоширеніший варіант – київського) відділу поліції. В розмові «псевдо слідчий» наголошує на двох основних аспектах – аби уникнути буцегарні, чоловік повинен заплатити велику суму грошей або ж на лікування так званого потерпілого (якого, ясна річ, насправді немає), або для хабара. В ході бесіди шахрай настільки майстерно психологічно «тисне» на майбутню жертву, що людина, аби врятувати родича, погоджується віддати чи не всі свої наявні кошти, а іноді – ще й напозичається по сусідах. Головне для злочинця – утримувати жертву на зв‘язку якомога довше, в ідеалі – аж поки та не віддасть присланому кур‘єру або не перерахує гроші. Затим «благодійник» так же віртуозно «розчиняється», змінивши сім-карту в телефоні.

• «Дзвінок з банка». Телефонують з приводу збільшення карткового ліміту, оновлення комп‘ютерної бази даних клієнтів банку, буцімто несанкціонованого зняття коштів, перевірки чи підтвердження реквізитів рахунку тощо. Просять підійти до банкомату і провести (звичайно, за підказками) кілька операцій. В результаті людина власноручно переводить кошти на невідомо чий банківський рахунок чи поповнює комусь рахунок мобільного телефону.

• СМС-повідомлення про заблокування банківської картки. Такий вид шахрайств дуже поширений. Зловмисники надсилають повідомлення про нібито заблоковану картку, і вказують номери телефонів, куди нібито можна подзвонити і розблокувати рахунок. Довірливі люди часто дзвонять на якийсь один номер. Співрозмовник, що підняв слухавку, зазвичай представляється працівником банку чи представником служби безпеки банку. Затим у розмові випитує у людини всі дані її банківської картки: номер, під-код та cvv-код, після чого миттєво спустошує чужий рахунок.

Контактні шахрайства:

- Ворожіння – зазвичай, спілкування з потерпілого зі зловмисником стається на вулиці. До людини підходить жінка та заводить розмову про хворобу, зурочення, порчу і т.д., після чого пропонує «вичитати», «вилити» або «зняти порчу». А для цього їй необхідні гроші, злоті вироби, цінні речі, оскільки, за словами таких «ворожок», саме на подібних речах знаходиться «порча». В результаті довірлива людина залишається без коштовностей та заощаджень. Один з таких випадків, що стався на Сумщині – пенсіонерка з Білопільщини віддала двом «ворожкам» більше п‘яти тисяч гривен.

- Ще один вид подібного злочину – так звані «перевіряючі». Незнайомі люди приходять до літніх громадян додому, і, назвавшись працівниками служби газу, енергонагляду, ЖКХ, просять перевірити роботу лічильників, або іншого комунального устаткування – сантехніку, труби тощо. Поки «гості» спілкуються з господарем, відволікаючи увагу, їх спільник або спільники вже оглядають кімнати житла і виносять знайдені гроші та цінності. І хоча конкретно цей вид злочину неможна вважати шахрайством, так як таємне викрадення майна та цінностей, відповідно, підпадає під ознаки статті 185 Кримінального кодексу України «Крадіжка», однак той факт, що людину не лише обікрадено, а й обдурено, залишається фактом.

- Ще один вид шахрайства, котрий придумали аферисти в останній час – це так звана допомога армії. Представляючись військовими або волонтерами, шахраї просять допомоги нібито для потреб армії, а насправді все зібране привласнюють.

Працівники поліції застерігають громадян: будьте уважними та обачними. Якщо в телефонній розмові співбесідник представляється працівником поліції, банку чи ще якоїсь державної організації або установи, і під будь-яким приводом заводить мову про гроші на якісь негайні потреби, ваші банківські картки, рахунки чи статки – негайно кладіть трубку. Будьте певні – ви розмовляєте з шахраєм. Оскільки жоден справжній працівник поліції НЕ БУДЕ ТЕЛЕФОНУВАТИ громадянам з подібними запитаннями та пропозиціями. Якщо людині раптом подзвонили з такою пропозицією, то найперше що вона має зробити – це спробувати зв‘язатися з тим своїм родичем, хто нібито вчинив злочин чи скалічив людину. Не вдалося? – дзвоніть на лінію «102» і з‘ясуйте там, чи й справді в поліції зафіксовано факт скоєння злочину, про який вам так докладно розповідають у телефонній розмові. Таким чином ви впевнитесь, що у вашого родича все гаразд, а самі ви щойно уникли шахрайської пастки.

Що стосується дзвінків від співробітників банків чи банківських служб безпеки – жодна банківська операція, будь то розблокування чи відновлення картки, переказ грошей, збільшення кредитного ліміту тощо, відбувається ТІЛЬКИ в приміщенні банку чи його філії, ТІЛЬКИ у присутності клієнта, і ЛИШЕ тоді, коли сам клієнт підтвердив свою особу паспортом. До того ж, перш, ніж називати незнайомцям коди та номери карток, можна і треба звернутися на цілодобову лінію клієнтської підтримки банку – така послуга є у кожного державного банку. Оператор надасть вам всю необхідну інформацію і порадить, куди звернутися, якщо й справді з вашим рахунком не все гаразд.

Дотримуючись певних правил, можна також уникнути й пастки так званих інтернет-шахраїв.

По-перше, під час покупки через мережу Інтернет громадянам не слід погоджуватися на будь-яку передоплату. Якщо продавець наполягає – краще відмовитися від покупки, якою б привабливою не була б ціна. Адже низька вартість і внесення авансу – це найперші ознаки того, що оголошення розмістив продавець неіснуючого товару. Краще знайти іншу пропозицію з більш реальною ціною, і домовитися про оплату покупки по факту її отримання.

В тому разі, якщо громадяни самі розмістили оголошення про продаж речей, і покупець погоджується придбати товар, то в цьому разі продавцю слід пам‘ятати, що йому також слід погодитися на продаж товару саме за послугою «накладний платіж». Якщо ж інша сторона наполягає на оплаті через картку – то тут варто пам‘ятати, що для перерахунку продавцю грошей досить знати тільки номер його банківської картки. І коли заходить розмова, що покупець через якісь причини не може цього зробити, і пропонує назвати інші дані картки, будьте певні – з вами спілкується шахрай. Маючи коди доступу, він вже за кілька хвилин після їх отримання спустошить рахунок довірливого продавця. До того ж, слід прислухатися до поради банківських працівників, котрі радять не вказувати в оголошеннях ті номери мобільних телефонів, до яких «прив‘язані» ваші рахунки. Вони наголошують: номер картки, термін її дії, CVV2 код на звороті, одноразові паролі для операцій в Інтернеті, PIN-код, кодове слово, паролі доступу в інтернет-банкінг не можна повідомляти ніколи і нікому!

У кожного несподіваного візитера, який називається працівником газової служби, енергонагляду, жеку і т.д. слід запитати документ, що посвідчує його особу. Перш, ніж впускати їх до свого житла, уважно прочитайте посвідчення, запишіть вказані у ньому дані, і перевірте у відповідній організацій, чи й справді у них працюють такі особи. І лише після підтвердження повноважень візитерів варто вирішувати, впускати їх у домівку, чи ні. Також не буде зайвим заздалегідь домовитися з працівниками відповідних установ про те, що в разі необхідності перевірки лічильників чи приладів вони попередньо зателефонують і узгодять час та процедуру перевірки.

Тож будьте уважними і обережними, зважуйте свої вчинки, особливо коли мова йде про ваші статки та гроші, і не приймайте необдуманих або поспішних рішень. Якщо ви потрапили у будь-яку з вищеописаних ситуацій – негайно перервіть спілкування зі своїм співрозмовником і зателефонуйте на цілодобову лінію «102». Оператор обов‘язково прийме ваш дзвінок, а працівники поліції нададуть всю необхідну вам у даному випадку допомогу.

Відділ комунікації поліції Сумської області