Хоча ні. Це було ясно ще від початку виборчої кампанії на Сумщині. Волков використовував два, здавалося б, взаємовиключних для опозиціонера методи. По-перше: роздавав гречку/горілку/майданчики/холодильники. Це відлякувало людей порядних і думаючих, зате підбадьорювало плебс. По друге: кричав: «Юлі – волю».  Хтось, завдяки його особистій харизмі, цьому вірив. Втім він виграв як кандидат, якого значна частина виборців вважала опозиційним.

Це дало йому змогу виграти найопозиційніший за настроями округ на Сумщині.

А сьогодні в обід пройшла інформація, що Волков здає Юлю за посаду заступника голови бюджетного комітету.

Що ж, голосування за Рибаків-Азарових доводить, що Волков став на слизький шлях зради. Хоча напевне знає: зрада потрібна ворогові, зрадник – нікому.

Тепер усім сумським опозиціонерам, які хоч раз публічно підтримали Волкова, потрібно так само публічно проклясти його. Інакше доведеться робити висновки. У тому числі й організаційні щодо обласної організації «Батьківщини», яка активно підтримувала його.

Не подавати зрадникам руки, ігнорувати їх, не помічати їх. І це як мінімум. Краще плювати в їх мерзенні харі, які наплювали людям в душі.

Я думаю, Волкову не варто більше приїжджати на Сумщину. Тут його більше ніколи не виберуть. Мало того, можуть побити. Який сумний кінець кар’єри. Ти думаєш, що ти заступник голови найкрутішого комітету, а порядні люди знають, що ти – зрадник, гівномут і падлюка.

І бувають же люди, яким це пофіг. Тільки часи вже змінюються.