Учора був учасником цікавого дійства у 160-му виборчому окрузі на Сумщині.

Дзвінок у двері моєї квартири. Відчиняю. Стоїть молода симпатична білявка зросту менше середнього із олівцем і зошитом у руках. Привіталася і одразу ошелешила новиною:

- 28 октября - вибори в Верховную Раду!

- Та що ви кажете? Невже? - здивувався я.

- Да. Ми проводимо опитування. Чтоб предварительно знать... Українською я не дуже, буду російською...

- Ви від якоїсь партії? - поцікавився я.

- Партія регіонов.

- За цю партію голосувати не буду.

- А за какую?

- За "Свободу".

Дівчина занотувала це у зошит і повідомила:

- Кандідатом у нас будєт міський голова Нога.

- Знаю. Він же голова міської організації Партії регіонів.

- Будете за него голосовать?

- Ні.

- А за кого?

- За Сербіна, що від опозиції.

Дівчина і це записує. Потім намагається довести, що треба голосувати за Ногу. Відчувши, що зусилля її марні, питає  моє прізвище. Виявилось, у її зошиті є навіть графа, в яку вона повинна занести прізвища опитаних. Там же вказаний і номер квартири. Назвати прізвище я відмовився.

- Ну, скажітє, хотя би, ініціали.

Ініціали назвав і думав, що інтерв'ю завершено. Але білявка нанесла останній неперевершеної  чарівності штрих:

- Распішітесь.

І пдсунула мені зошит. Ні, шановна регіоналко, це вже занадто! Підписуватись вівдмовився. Білявка попрямувала до дверей сусідньої квартири.

Що б там не говорили, а зайнятна ця Партія регіонів. З нею не засумуєш.