У цей скорботний день було багато сліз, квітів, молитов і невимовного болю. Було те особливе мовчання, у якому кожен переживав свою втрату, а вся громада дякувала Вадиму за його подвиг.

Вадим став на захист України, щоб уберегти найдорожче — рідну землю, своїх близьких, наше право жити під мирним небом. За це віддав найцінніше — власне життя.

Попрощатися з Вадимом прийшли рідні, друзі, побратими та небайдужі жителі громади.

З військовими почестями Вадима поховали на Алеї Пам’яті й Надії у Кролевці. Державний Гімн України та військовий салют стали останнім прощальним акордом, сповненим болю, гордості й безмежної шани.

Земний шлях Вадима завершився, але памʼять, яку Він залишив, житиме в людських серцях. У вдячності за його мужність, у молитвах рідних, у вільній Україні, за яку Він боровся.

Старший солдат Макаровець Вадим Володимирович, 13.11.1984  р.н. народився у м.Кролевець, закінчив  Кролевецьку ЗОШ № 3. У 2008 році закінчив Вище професійне училище № 26 м.Київ та здобув професію монтажника технічних систем і устаткування, газозварника. Перед призовом проживав та працював у м. Києві,  був працівником ДП Управління житловими будинками Управління справами апарату Верховної Ради України. Призваний на військову службу по мобілізації  3 липня 2024 року. Проходив військову службу у Збройних Силах України.

Відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну її свободу і незалежність загинув  17 листопада 2024 року. До цього часу вважався зниклим безвісти.

У військовослужбовця залишився батько, мати та сестра.

Щирі співчуття родині та близьким.

Вічна пам’ять. Вічна слава. Вічна вдячність Захиснику України!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!