Що українське законодавство визначає як мобінг, як діяти, якщо ви з ним стикнулися, і яка відповідальність за це передбачена – у матеріалі.
Закон ( а саме стаття 2-2 Кодексу законів про працю) називає мобінгом систематичні, тривалі й умисні дії - або навпаки, бездіяльність - з боку роботодавця, колег чи навіть цілого колективу, спрямовані на те, щоб принизити честь, гідність чи ділову репутацію працівника. Часто це пов'язано зі спробами змусити людину змінити умови роботи або взагалі звільнитися.
Мобінг може виглядати по-різному. Ворожа атмосфера - погрози, кпини, наклепи, зневажливі коментарі, залякування.
Ізоляція - людину не кличуть на наради, де вона має бути, заважають їй працювати, не пускають на робоче місце або переселяють кудись, де працювати просто незручно чи неможливо.
Нерівні можливості - для навчання, кар'єрного зростання, оплати за однакову роботу.
Несправедливий розподіл - коли премії й бонуси забирають без причини, а навантаження розподіляють нерівномірно між працівниками однакового рівня.
Головне тут - систематичність і намір. Одна неприємна розмова чи разова критика мобінгом не є. Так само не є мобінгом законні вимоги роботодавця добре виконувати свою роботу чи зміна посади, місця роботи або зарплати, якщо все відбулося за встановленою процедурою.
Перш за все, збирайте докази. Листування, скриншоти, письмові доручення, документи про розподіл навантаження чи премій - усе, що показує систематичність тиску. Не зайве занотовувати дати, обставини й деталі кожної ситуації. Свідчення колег теж можуть стати в пригоді.
Зверніться до роботодавця - напишіть письмове звернення з проханням припинити дії, які ви вважаєте мобінгом. Якщо цькує безпосередній керівник — ідіть до вищого керівництва чи власника компанії. У зверненні варто чітко описати ситуацію, показати системність дій і додати докази.
Ідіть до Держпраці або до суду. Закон прямо дає право поскаржитися до Державної служби з питань праці або звернутися до суду. При цьому звільнятися чи припиняти роботу, поки триває розгляд справи, не потрібно.
За цькування передбачена адміністративна відповідальність (стаття 173-5 КУпАП), розповіли в міністерстві юстиції.
Для звичайних громадян - штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на 20–30 годин.
Для ФОПів з найманими працівниками та посадових осіб - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на 30–40 годин.
Якщо мобінг вчинила група людей, або якщо порушника вже карали за те саме протягом року, відповідальність зростає: для громадян - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або 30–50 годин громадських робіт, для ФОПів і посадовців - штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів або 40–60 годин громадських робіт.
Якщо факт мобінгу підтвердить суд, працівника, який цькував колегу, роботодавець може звільнити.
Коли суд підтвердив, що мобінг чинив сам роботодавець або він не зупинив цькування з боку інших, працівник може розірвати трудовий договір у зручний для себе термін - і отримати вихідну допомогу не менше ніж за три місяці середнього заробітку.
Якщо через мобінг постраждало здоров'я, компанія має відшкодувати витрати на лікування. А якщо цькування призвело до моральних страждань чи зруйнувало звичний спосіб життя - можна вимагати й компенсацію моральної шкоди.
Але пам’ятайте, не кожен конфлікт на роботі - це мобінг. Закон звертає увагу насамперед на системність, тривалість і умисел. Але якщо цькування таки має місце - працівник не зобов'язаний мовчати чи звільнятися. Фіксація фактів і своєчасне звернення за захистом - найкращий спосіб відстояти свої права.
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!