Окупанти продовжують штурмові дії на Північно-Слобожанському напрямку, однак суттєвого просування, за словами українських військових, не мають. Попри це, у російських звітах і на картах регулярно з'являються нові «захоплені» території.
Якщо вірити цим повідомленням, російська армія за кілька місяців мала б суттєво просунутися вглиб Сумщини. Проте реальна ситуація на місцевості відрізняється від того, що показують російські карти. Подекуди різниця між ними та фактичним розташуванням сил, за словами українських військових, становить 8–10 кілометрів.
Про це в ефірі «Єдиних новин» розповів речник 8-го корпусу ДШВ Вадим Карпяк. Він пояснив, чому повідомлення про «захоплення» населених пунктів не завжди означають встановлення контролю над ними та що відбувається насправді на цьому напрямку.
За словами Карпяка, у 8-му корпусі спеціально підрахували кількість населених пунктів на Сумщині, про захоплення яких російська сторона звітувала протягом року.
«Ми порахували, що за цей рік, від січня фактично до вересня, росіяни звітували про 12 захоплених населених пунктів на Сумщині у смузі відповідальності 8-го корпусу. І все це неправда. Вони не можуть просуватися», – сказав речник.
Російські підрозділи продовжують намагатися штурмувати українські позиції, однак українські військові їх зупиняють. Водночас на окремих ділянках Сили оборони змогли покращити свої позиції.
Деталі цих операцій військові не розкривають, оскільки бойова робота триває.
Окрема проблема, на яку звертають увагу українські військові, – невідповідність російських карт реальній ситуації на полі бою.
За словами Карпяка, подекуди різниця становить 8–10 кілометрів. Тобто територія, яку росіяни позначають як контрольовану, насправді може залишатися сірою зоною або перебувати під контролем українських військових.
Це впливає не лише на інформаційну картину. Неточні дані можуть потрапляти й до російського військового командування, формуючи неправильне уявлення про ситуацію на конкретних ділянках фронту.
На таких територіях українські військові можуть продовжувати уражати російські підрозділи, навіть якщо на картах противника ця місцевість уже позначена як захоплена.
Одним із способів створення таких заяв можуть бути короткочасні виходи невеликих груп російських військових у населений пункт.
«Те, що одна людина чи дві людини десь проскочили, сфотографувалися з російським прапором, не означає, що населений пункт під контролем росіян», – наголосив Карпяк.
Речник навів приклад, коли російські військові зайшли в один із населених пунктів, сфотографувалися з прапором, а згодом потрапили в полон до української штурмової групи, яка працювала на цій ділянці.
Тобто сама фотографія з прапором не свідчить про встановлення контролю над населеним пунктом. Для цього російським підрозділам потрібно не просто зайти на його територію, а закріпитися та мати можливість утримувати позиції.
Карпяк припустив, що такі виходи можуть бути частиною завдань, метою яких є саме створення потрібної картинки для російської звітності.
На тлі відсутності значного просування російські війська, за словами Карпяка, посилюють удари по території Сумщини.
Йдеться про обстріли та далекі удари по цивільній інфраструктурі. Речник вважає, що таким чином російські військові намагаються компенсувати відсутність результатів безпосередньо на землі.
«Те, що ми бачимо, це результат того, що росіяни не просуваються на Північно-Слобожанському напрямку, і тому починають далі тероризувати більше цивільне населення своїми обстрілами і дальніми ударами», – зазначив він.
Таким чином, навіть за відсутності суттєвих змін на лінії фронту громади Сумщини залишаються під постійною загрозою ударів.
Ще одним фактором, який впливає на можливості російських військ, Карпяк назвав ситуацію з поповненням особового складу.
За його словами, темпи оновлення російської армії погіршилися порівняно з минулим роком. Через це окупантам складніше компенсувати втрати та підтримувати необхідну кількість особового складу для продовження наступальних дій.
«Відповідно, тому вони і не можуть просуватися, в тому числі, бо в них немає достатньо кількості людей заміняти тих, кого ми вибиваємо», – сказав речник.
На його думку, саме тому російські військові дедалі більше використовують далекі удари, намагаючись завдати шкоди українській території без необхідності значного просування сухопутних підрозділів.
Водночас ситуація на Північно-Слобожанському напрямку залишається динамічною. Українські військові продовжують виконувати бойові завдання, а інформацію про конкретні позиції та операції не розголошують.
Тож численні заяви про «захоплення» населених пунктів на Сумщині не означають автоматичного встановлення російського контролю над ними. За словами представника 8-го корпусу ДШВ, частина таких повідомлень може бути результатом маніпуляцій із картами та спроб видати короткочасну появу окремих військових за повноцінне захоплення території.
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!