Пекарня пана Андрія у Путивлі працює за кілька десятків кілометрів від державного кордону. Тут щодня випікають хліб для мешканців Путивльської та сусідніх громад, а саме підприємство забезпечує роботою 22 людей. Повномасштабна війна змінила умови роботи малого бізнесу, особливо у громадах, де через обстріли та проблеми з логістикою навіть доставка звичайного хліба може стати складним завданням.

Для пекарні стабільна електроенергія є однією з основних умов роботи. Виробничий процес не можна просто поставити на паузу, коли зникає світло. Тісто вже підготовлене, сировина використана, працівники відпрацювали частину зміни, а готова продукція має потрапити до людей у визначений час.

Ще взимку 2025–2026 років кожне тривале відключення перетворювалося для підприємства на серйозну проблему. Сьогодні ситуація інша: генератор дозволяє продовжувати роботу навіть тоді, коли електроенергії немає кілька днів поспіль.

Один виробничий цикл триває цілий день

Робота пекарні починається рано-вранці, хоча основний результат її праці люди бачать уже наступного дня. Підготовка закваски й тіста стартує близько шостої години ранку, а випікання відбувається вночі.

Тобто між початком роботи та моментом, коли готовий хліб виходить із печі, минає практично цілий день. За цей час виробництво залежить від безперервної роботи обладнання.

«Ми починаємо о шостій ранку — готуємо закваску і тісто, а печемо вже вночі. І весь день живемо на нервах: чи вдасться випекти. Якщо світло зникне — вся ця робота просто зійде нанівець», — каже Андрій.

Проблема була не лише в тому, що без електроенергії в приміщенні ставало темно. Майже всі печі пекарні працюють від електрики. Навіть газове обладнання залежить від електроніки, тому без живлення воно також не може нормально працювати.

Через це раптове відключення могло перервати процес у найбільш невдалий момент. Підприємство втрачало час, сировину та частину готової продукції. Для малого бізнесу, де кожна виробнича зміна має безпосередній вплив на доходи, такі втрати особливо відчутні.

Блекаут означав ризик зупинки всього підприємства

Взимку команда пекарні була змушена постійно орієнтуватися на графіки відключень. Однак планові обмеження електропостачання не завжди можна було передбачити, а раптові знеструмлення створювали найбільше проблем.

Працівникам доводилося перебудовувати робочий процес, намагатися встигнути завершити окремі етапи виробництва та миритися з тим, що частина продукції може бути втрачена.

«Дуже напружено це було: постійно підлаштовувалися під графіки, багато браку було, особливо коли світло зникало раптово. Всі були на нервах, важко працювати — і морально, і фізично», — згадує Андрій.

Для підприємства це був замкнений цикл проблем. Відключення електроенергії зупиняло обладнання, зупинка призводила до втрат продукції, втрати збільшували збитки, а збитки створювали додатковий ризик для стабільності бізнесу.

При цьому пекарня не могла просто припинити роботу на кілька днів. За нею стоять 22 робочих місця, закуплена сировина та потреба місцевих жителів у хлібі.

У прифронтових громадах роль таких підприємств особливо помітна. Коли звичні ланцюги постачання порушені, саме місцевий бізнес продовжує забезпечувати людей необхідними товарами. Для хліба це має особливе значення, адже його потреба не зникає через війну чи блекаут.

Генератор, який змінив роботу пекарні

Виходом стало резервне джерело живлення, яке пекарня отримала в межах грантової підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну» (PFRU).

У 2026 році генератори в межах цієї підтримки отримали 67 мікро-, малих та середніх підприємств у Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях. Передусім допомогу спрямовували підприємствам у прикордонних і прифронтових громадах.

Для путивльської пекарні генератор став не просто обладнанням «на випадок надзвичайної ситуації». Він фактично дозволив зберегти сам виробничий процес під час тривалих відключень.

Його користь стала очевидною майже одразу після підключення.

«Ми тільки підключили генератор — і того ж дня приліт. Світла не було три дні, але ми весь цей час працювали. А так би просто три дні стояли. Важко навіть порахувати, які були б збитки», — розповідає Андрій.

Три дні без електроенергії для пекарні могли означати три дні без виробництва. Натомість підприємство продовжило працювати, використовуючи генератор.

Це дозволило не переривати випікання, не втрачати робочі зміни та не залишати місцевих мешканців без продукції.

Підтримка малого бізнесу працює не лише для самого бізнесу

Історія однієї пекарні показує ширший ефект підтримки малого та середнього підприємництва у прифронтових регіонах.

Наразі малі та середні підприємства становлять 99% усіх суб’єктів господарювання в Україні. Вони забезпечують близько 74% робочих місць і формують 64% доданої вартості економіки.

У воєнний час цей сектор фактично виконує роль економічного тилу. Підприємці продовжують працювати, платити заробітну плату працівникам і забезпечувати громади товарами та послугами навіть тоді, коли умови для ведення бізнесу стають значно складнішими.

Для пекарні з Путивля це має цілком конкретний вимір. Генератор допомагає зберігати 22 робочих місця, продовжувати виробництво та постачати хліб мешканцям Путивльської та сусідніх громад.

«У нашій роботі не можна просто зупинитися. Люди прийшли — їм треба платити. Сировина використана — її не повернеш. Ми повинні працювати постійно», — пояснює Андрій.

Саме тому резервне електроживлення тут стало частиною основного виробничого процесу. Якщо раніше відключення означало очікування та ризик втрат, то тепер підприємство має можливість продовжувати роботу.

Робота замість очікування

Для бізнесу в умовах війни стійкість часто складається не з великих проєктів, а з можливості продовжувати звичайну роботу попри нові проблеми.

Пекарня не припиняє випікати хліб через відключення електроенергії. Працівники приходять на свої зміни, сировина використовується за призначенням, а готова продукція продовжує надходити до місцевих магазинів і мешканців громад.

Це особливо важливо для Путивля та навколишніх громад, де через близькість до кордону та воєнні ризики робота місцевої інфраструктури має додаткове значення. Локальне виробництво дозволяє менше залежати від поставок з інших регіонів у ситуації, коли логістика може бути ускладнена.

Для самого Андрія підтримка також стала можливістю дивитися не лише на те, як пережити черговий складний період, а й на те, що буде далі.

Він говорить про розвиток пекарні та якість продукції, а не тільки про необхідність втриматися на плаву.

«Хочеться, щоб ми розвивалися, щоб давали хороший хліб. Щоб люди купували і казали: “О, який смачний”. Іноді до мене підходять, дякують — і це дуже надихає».

Коли допомога перетворюється на результат

У випадку путивльської пекарні міжнародна підтримка має цілком практичний результат. Генератор не просто стоїть як резервне обладнання. Він уже використовувався в ситуації, коли підприємство могло залишитися без електроенергії на три дні.

Без нього ці три дні означали б зупинку виробництва. З ним пекарня продовжила працювати.

За кожним таким результатом стоять не лише цифри про обладнання чи кількість підприємств, які отримали допомогу. Є працівники, які зберегли роботу, є підприємство, яке продовжує отримувати дохід, є сировина, яка не перетворилася на збитки, і є люди, які щодня можуть купити свіжий хліб.

Для малого бізнесу у прифронтовій громаді можливість працювати під час блекауту означає значно більше, ніж просто комфорт. Це можливість не переривати виробництво, зберігати робочі місця та залишатися частиною економічного життя громади.

І поки за вікнами триває війна, у путивльській пекарні продовжується звичайний для неї цикл: вранці готують закваску й тісто, протягом дня триває робота, а вночі випікають хліб. Тепер навіть багатоденне відключення електроенергії не обов’язково означає, що цей цикл зупиниться.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!