Роботи проводяться в межах проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR», який реалізується у червні–жовтні 2026 року за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культурна спадщина», Лот 1. Диджиталізація (проєкти для прифронтових та деокупованих територій).
Для Сумської області цифрове документування пам’яток сьогодні є не лише способом їх популяризації. Воно дозволяє зафіксувати їхній стан у цифровому форматі та зберегти інформацію для майбутніх досліджень, реставрації й відновлення у випадку пошкодження або руйнування. У липні 2026 року Міністерство культури України також затвердило методичні рекомендації щодо 3D-сканування пам’яток культурної спадщини, наголошуючи на значенні цифрових копій для документування стану об’єктів, реставрації та відновлення.
Під час нещодавнього виїзду фахівці київської команди ScanyWell (ФОП Прощенко Г. П.) провели лазерне сканування низки пам’яток Глухова та Полошок. Однією з центральних пам’яток стала Вознесенська церква в Глухові, яку відсканували як зовні, так і зсередини. Цьогоріч виповнюється 260 років від часу її спорудження. Створена цифрова модель дозволить зберегти не лише зовнішній вигляд храму, а й особливості його внутрішнього простору.
Ще один упізнаваний об’єкт Глухова — Башта водогону. Її відсканували зовні. Наступного року споруда відзначатиме 100-річчя. До цифрової колекції також увійшов садибний будинок Кочубеїв, нині приміщення Національного заповідника «Глухів». Зовнішнє сканування дозволить детально зафіксувати архітектурні особливості будівлі. Оцифровано і Поштово-телеграфну контору — будинок Миклашевських, про необхідність збереження якої вже неодноразово говорили глухівські краєзнавці.
Окремий інтерес становить Будинок повітового земства та міської думи, де нині розміщується ВСП «Професійно-педагогічний фаховий коледж Глухівського НПУ ім. О. Довженка». Окрім 3D-моделі будівлі, для цього об’єкта створюється 3D-тур історичного залу, де понад століття тому засідали представники Глухівського повітового земства та вирішували питання розвитку повіту.
Через безпекову ситуацію цього разу не вдалося дістатися до Покровської церкви у селі Годунівка. Натомість фахівці змогли відсканувати ще одну історичну будівлю — педколедж Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.
Важливою частиною цифрової колекції стала й Миколаївська церква у селі Полошки. Цього року пам’ятці виповнюється 230 років. Храм є одним із цінних об’єктів історико-архітектурної спадщини Глухівщини. Його зовнішній вигляд та архітектурні особливості тепер також будуть збережені у цифровому форматі.
Таким чином, цифрове сканування охоплює не лише Глухів, а й історичні населені пункти півночі Сумщини, де збереглися пам’ятки, що формують культурний ландшафт регіону.
Лазерне 3D-сканування дає можливість отримати значний масив просторових даних і створити детальну цифрову модель споруди. Фактично йдеться про своєрідний «цифровий двійник» пам’ятки. На відміну від звичайної світлини, 3D-модель фіксує геометрію та просторову структуру об’єкта. Це особливо важливо для пам’яток, які перебувають під загрозою через воєнні дії.
У разі пошкодження будівлі цифрова модель збереже інформацію про її стан на момент документування. Надалі такі матеріали можуть використовуватися архітекторами, реставраторами, істориками та іншими фахівцями. Подібний підхід уже використовується в Україні як один із напрямів збереження культурної спадщини в умовах війни.
Для півночі Сумщини ця робота є продовженням проєкту, реалізованого у 2025 році. Тоді в межах проєкту «Глухівщина крізь століття: цифрова колекція пам’яток історії й архітектури», підтриманого Українським культурним фондом, було створено цифрові моделі та 3D-тури низки пам’яток Глухова і Гамаліївки. Частина цих матеріалів уже представлена у відкритій цифровій колекції.
— У 2025 році ми зробили перший крок до створення цифрової колекції історичної Глухівщини. Нинішній проєкт продовжує цю роботу і розширює її на інші пам’ятки регіону. Особливо важливо, що ми фіксуємо об’єкти саме зараз — до можливих пошкоджень чи руйнувань, — зазначає координатор проєкту, доктор педагогічних наук, доцент, директор Навчально-наукового інституту філології та історії Глухівського НПУ ім. О. Довженка Андрій Гриценко. - Загалом у межах проєкту планується створити 3D-моделі 10 існуючих пам’яток у Глухові, Полошках, Воронежі та Пирогівці Шосткинської міської громади. До цифрової колекції також увійдуть матеріали про п’ять уже втрачених об’єктів.
УКФ у своїх проєктах цифровізації культурної спадщини окремо наголошує на створенні 3D-моделей, віртуальних турів та інших цифрових продуктів як інструментів дослідження, збереження і популяризації пам’яток, що перебувають під загрозою.
Створені 3D-моделі матимуть значення не лише як своєрідна «страховка» для пам’яток. У перспективі їх можна використовувати для онлайн-екскурсій, інтерактивних виставок, мобільних застосунків, доповненої та віртуальної реальності. Це дає можливість популяризувати культурну спадщину Сумщини навіть в умовах, коли через воєнну ситуацію традиційне відвідування історичних об’єктів обмежене.
Водночас цифрова колекція поступово формує новий спосіб представлення історії регіону — від Глухова та Полошок до Воронежа, Пирогівки та Гамаліївки. Від так, Вознесенська церква, Миколаївська церква в Полошках, Башта водогону, будинок Кочубеїв, будинок Миклашевських та інші пам’ятки отримують свої цифрові копії.
Для Сумщини, значна частина якої сьогодні перебуває в зоні воєнного ризику, це означає одне: історію регіону фіксують не лише на фотографіях і сторінках книг, а й у цифровому просторі — щоб зберегти її для майбутніх поколінь.
Проєкт «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR» реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!