Ситуація на прикордонні Сумщини залишається нестабільною і водночас парадоксальною: кількість активних наступальних дій ворога знижується, однак це не означає зменшення загрози. Російські війська змінюють тактику, компенсуючи меншу кількість штурмів інтенсивними ударами з повітря та артилерії.

Штурмів менше, але тиск зберігається

За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом минулого тижня на Північно-Слобожанському та Курському напрямках російські війська здійснили 17 штурмових атак. Це помітно менше, ніж тижнем раніше, коли їх було 29.

Фактично бойові дії тривали щодня, за винятком неділі. Загалом показники відповідають середньому рівню березня, коли фіксували близько 16 атак на тиждень. У квітні цей показник дещо зріс — до 19.

Втім, зменшення кількості штурмів не означає ослаблення тиску. Російські війська продовжують діяти малими групами, намагаючись поступово просочуватися в прикордонні райони та закріплюватися там.

Обстрілів більше, але без різких стрибків

Паралельно із цим дещо зросла кількість обстрілів українських позицій — з 556 до 612 за тиждень. Проте ці коливання не є критичними і частково пояснюються тим, що напередодні спостерігалося умовне «великоднє затишшя».

Для порівняння, у березні середній показник становив близько 800 обстрілів на тиждень, тоді як у квітні він знизився до приблизно 630.

Водночас кількість ударів із реактивних систем залпового вогню скоротилася майже вдвічі — із 58 до 31. Схожа тенденція спостерігається і щодо застосування керованих авіабомб: їх кількість зменшилася з 37 до 26 за тиждень.

Цікаво, що протягом двох днів російська авіація взагалі не здійснювала вильотів, що для останніх місяців є нетиповим.

Окремо варто відзначити використання ракет — у неділю Генштаб повідомив про чотири пуски, що також не є регулярною практикою для цього напрямку.

Просування попри втрати

Попри зниження інтенсивності більшості показників, ворогу вдалося досягти локального успіху. За тиждень російські війська окупували близько 40 квадратних кілометрів у Краснопільській громаді.

Це приблизно десята частина тієї «червоної зони», яка сформувалася ще рік тому, коли росіяни активізувалися на прикордонні.

Такий результат ще раз підтверджує: навіть за меншої кількості атак противник здатен просуватися, використовуючи тактику поступового тиску.

Менше атак — більше жертв серед цивільних

Ще тривожнішою виглядає ситуація з безпекою цивільного населення.

За інформацією Сумської ОВА, протягом тижня зафіксовано 490 атак по цивільних територіях. Це менше, ніж 545 тижнем раніше, і нижче за середній показник березня (близько 600).

Однак попри це, кількість загиблих зросла. Минулого тижня на Сумщині загинули четверо мирних мешканців, тоді як тижнем раніше була лише одна жертва.

Загалом у березні внаслідок російських атак загинули 17 людей, а у квітні ця цифра вже сягнула десяти.

Кількість поранених за тиждень становила 21 особу, що менше, ніж 49 тижнем раніше, але все одно залишається високим показником.

Конкретні трагедії тижня

Кожна цифра у зведеннях — це окрема історія.

13 квітня у Глухівській громаді внаслідок удару безпілотника по автомобілю загинув 39-річний чоловік.

16 квітня у Сумській громаді дрон атакував автозаправну станцію — загинув 26-річний чоловік. Того ж дня у Білопільській громаді ще один удар безпілотника забрав життя 56-річного місцевого жителя.

18 квітня у Великописарівській громаді внаслідок обстрілів загинув чоловік, особу якого наразі встановлюють.

Евакуація та руйнування

Через постійну небезпеку триває евакуація населення. За тиждень із прикордонних територій вивезли 254 людей — це більш ніж утричі більше, ніж тижнем раніше.

Під ударами залишаються житлові будинки, школи, лікарні, об’єкти енергетики, підприємства та транспорт. Щоденні атаки дронами, авіабомбами та ракетами поступово знищують інфраструктуру прикордоння.

Висновок

Ситуація на Сумщині вкотре доводить: менша кількість штурмів не означає полегшення для регіону. Ворог змінює підхід, але не цілі.

І поки військова статистика виглядає відносно «спокійнішою», для мирних мешканців реальність залишається жорсткою — з постійною загрозою, втратами і необхідністю залишати свої домівки.