Його життя стало прикладом справжньої відданості Україні. Він до останнього подиху залишався вірним присязі, захищаючи рідну землю, свободу і незалежність нашої держави. Його подвиг — це не лише біль втрати, а й гордість за незламний дух українського воїна.

Біля Храму Покрови Пресвятої Богородиці лунала спільна молитва — тиха, щира, сповнена вдячності. Провести Героя в останню путь прийшли рідні й близькі, друзі, побратими, представники влади та жителі громади… У кожному погляді — біль, у кожному серці — вдячність.

На Алеї Пам’яті й Надії у Кролевці Героя поховали з усіма військовими почестями. Пролунав Державний Гімн України, військовий салют… і останній уклін Захиснику.

Солдат Сикал Олександр Миколайович, 15.06.1986 р.н., народився та проживав у місті Кролевець. Навчався у Кролевецькій ЗОШ №3, згодом здобув робітничу професію у Київському ВПУ №26. Його життєвий шлях був простим і чесним — шлях людини праці, відповідальності та любові до рідної землі.

У травні 2025 року Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він залишив мирне життя, щоб боронити свою країну, свою родину, кожного з нас.

Вірний військовій присязі, відданий Українському народові, він до останнього подиху мужньо виконував свій обов’язок. 4 квітня 2026 року його життя обірвалося у бою за Україну, її свободу і незалежність.

У скорботі залишилися найдорожчі — мати, донька та брат. Це невимовний біль, який неможливо залікувати словами…

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Разом із вами схиляємо голови у глибокій скорботі, розділяємо цей біль і молимося за упокій душі загиблого Воїна, повідомили в мерії Кролевця.