Литовська компанія Astrolight за підтримки Європейського космічного агентства будує наземну станцію, яка використовуватиме лазерні промені для швидкого та захищеного передавання великих обсягів даних із супутників. Проєкт було анонсовано минулого місяця. Про мце повідомляє Рolitico.

Ще кілька років тому супутникову інфраструктуру європейські політики сприймали переважно як технічну комунальну систему, а не як стратегічний актив. Ситуація кардинально змінилася у 2022 році, коли кібератака на супутникову мережу Viasat збіглася з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Відтоді супутники дедалі частіше стають об’єктами втручання, шпигунства та спроб виведення з ладу. У червні Європейська комісія попередила, що космічний простір стає «дедалі більш конфліктним», вказавши на зростання кількості кібератак і випадків електронного втручання, спрямованих проти супутників і наземних станцій. Раніше цього року Німеччина та Велика Британія також заявляли про зростання загрози з боку російських і китайських супутників, які регулярно фіксуються поблизу європейських орбітальних систем.

У відповідь уряди країн ЄС активізували зусилля з підвищення стійкості космічної інфраструктури та зменшення залежності від іноземних технологій. Це відбувається як через регуляторні ініціативи, зокрема новий Space Act, так і через інвестиції у критично важливі об’єкти.

За словами генерального директора Astrolight Лаурінаса Мачюліса, загроза особливо очевидна саме в Арктиці. Він звертає увагу, що близько 80 % усього потоку космічних даних у Європі нині передається через одну локацію — архіпелаг Шпіцберген, який перебуває під юрисдикцією Норвегії, але використовується різними країнами, зокрема й росією.

На Шпіцбергені розташована основна арктична наземна станція Європи, яка обслуговує навігаційні системи Galileo та Copernicus. Хоча її розташування є стратегічним, воно водночас залишається вкрай вразливим через активність російських і китайських структур у регіоні. Додатковий ризик полягає в тому, що станція підключена до інтернету лише одним підводним кабелем, який уже кілька разів зазнавав пошкоджень.

«У разі навмисного чи випадкового пошкодження цього кабелю доступ до більшості георозвідувальних супутників буде втрачено, а це надзвичайно критично», — зазначив Мачюліс. Саме тому, за його словами, мета проєкту в Гренландії — створити додаткову, резервну наземну станцію, яка підвищить стійкість європейської супутникової інфраструктури.

Європейські інституції дедалі чіткіше розглядають захист космічних систем як ключовий елемент безпеки, оборони та управління кризами, особливо в умовах зростання гібридних загроз і глобальної геополітичної нестабільності.