Казахстанські суди не розрізняють, у яких саме структурах служили обвинувачені — вироки однакові як для учасників приватних військових формувань, так і для тих, хто укладав контракт із міністерством оборони рф. Усі вони кваліфікуються як особи, що брали участь у збройному конфлікті на території іноземної держави або займалися найманством.

За підрахунками журналістів-розслідувачів, у війні проти України загинули майже 200 громадян або уродженців Казахстану. До 2024 року влада країни переважно обмежувалася попередженнями про кримінальну відповідальність, а кількість справ не перевищувала кількох десятків на рік. Ситуація змінилася після оприлюднення у 2025 році персональних даних можливих найманців.

У квітні та липні 2025 року український державний проєкт опублікував списки з понад 1,2 тис. імен громадян Казахстану, які воювали або воюють проти України на боці росії. Офіційна реакція казахстанської влади була стриманою: правоохоронні та дипломатичні відомства заявляли про відсутність підтверджених даних.

Водночас саме у 2025 році суди зафіксували різке зростання кількості справ. За статтею про участь у збройних конфліктах за кордоном, що передбачає до 9 років позбавлення волі, було порушено понад 700 проваджень. Ще кілька десятків справ стосувалися найманства, за яке законодавство Казахстану допускає покарання аж до довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

Казахстан офіційно декларує нейтральну позицію щодо війни росії проти України, закликаючи до переговорів. Водночас спецслужби країни розглядають вербування громадян для участі у бойових діях за кордоном — як з боку росії, так і з боку України — як загрозу національній безпеці та посилили моніторинг соціальних мереж і медіа.

Аналітики зазначають, що найбільш активно росія вербує громадян пострадянських країн, користуючись мовним чинником, міграційними зв’язками та обіцянками пільг, зокрема спрощеного отримання громадянства рф. Судові рішення у Казахстані демонструють, що держава дедалі жорсткіше реагує на участь своїх громадян у війнах за межами країни.