Саме тоді у селі Долинівка Покровського району Донецької області завершилося земне життя захисника України, жителя села Бошівка, солдата, стрільця-санітара Валерія Курбета.

- Я хотів би сказати декілька слів з автобіографії нашого Героя, - звернувся на траурній церемонії представник Миколаївського старостинського округу Григорій ХОЛОД. – Він прожив дуже короткий вік, але зробив багато корисного для сім’ї, для односельців, для КРАЇНИ.

Курбет Валерій Володимирович народився у селі Бошівка 1 січня 1972 року. Навчався у Бошівській восьмирічній школі. Після закінчення школи навчався у Роменському сільгосптехнікумі на факультеті технік-механік. Служив у лавах армії.

Після закінчення навчання працював у тодішньому колгоспі «Прогрес» на різних посадах, а згодом у фермерських господарствах «Корнієнко» та «Мирослава», де зарекомендував себе з позитивного боку.

Курбет Валерій Володимирович мав урівноважений характер, був чуйним, добрим, відповідальним. З односельцями та друзями підтримував дружні стосунки. У сім’ї був зразковим сином, чоловіком, батьком, дідусем.

Під час повномасштабного вторгнення із 5 червня 2024 року призваний до лав Збройних Сил України.

- Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою поклав друзів своїх, -  такими словами говорив настоятель Храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії отець ДИМИТРІЙ, проводжаючи в останню путь Героя Валерія Курбета.

Він поклав своє життя за Україну, за усіх нас. Він – великий воїн-захисник рідної землі.

З військовими почестями, гідними Героя – почесним салютом, під звуки Гімна України Валерій Курбет упокоївся у рідній землі, на Бошівському сільському кладовищі...

Наші Герої віддають найдорожче – свої життя за кожного українця і українку, повідомили в мерії Бурині.

Слава герою!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!