Час і простір вібрує, надаючи змогу побачити невимовне, що приходить як осяяння і усвідомлення. Майбутнє, теперішнє і минуле відбуваються одночасно і звучать чудернацькою мелодією, що забувається, як тільки ми прокидаємось. Але іноді її вдається вхопити за хвіст..
Чому саме через лендарт ми поєднуємо ці поняття? Мистецтво – це уособлення духовного життя людини, а лендарт ґрунтується безпосередньо на твердій реальності фізичного світу. Це поєднання безтілесної думки і матеріалу, народженого самою планетою, з якого створені і ми самі, як найкраще передає ідею взаємозв'язку внутрішнього життя людини з її безпосередніми діями в фізичному світі. До того ж, праця із природними матеріалами має цілющу силу.
Ми наразі не знаємо, як відгукнеться в майбутньому наша діяльність, але вже тепер чуємо його далекий поклик і простягаємо до нього наші руки. Невідомо, коли ми зможемо повернутись в Могрицю, але невпинно тримаємо її в реальності нашого буття своєю творчістю, матеріалізуючи і витягуючи її з мовчазного небуття кожним своїм актом звернення до неї. Як нитка піткання бігає поміж основою, сновигають наші думки серед атомів і кришталевих решіток, створюючи нову реальність, наскрізний прохід у майбуття.

Вхід вільний.