Сьогоднішньої морозної днини у Тростянці, на Радомлянському цвинтарі, відбулась церемонія поховання загиблого воїна з усіма почестями. Багато тростянчан виходили на дорогу, зустрічали траурну ходу «живим коридором» - стаючи на коліно, від будинку Героя по вулиці Радомлянській до самого цвинтаря.

Життя загиблого Героя було пов’язане із Тростянцем. Тут він народився і виріс, закінчив міську школу № 3, ПТУ №25. У рідному місті Олександр жив, працював на різних підприємствах, спілкувався з друзями, радів життю, планував майбутнє. Він був єдиною опорою для старенької матусі.

Сусідка загиблого згадує: «Олександр був вихованим, доброзичливим, люб’язним, завжди посміхався, з оптимізмом дивився у майбутнє, підтримував рідних та сусідів, завжди турбувався та допомагав мамі, бо брат і батько у нього давно померли».

Після визволення Тростянця Олександр Пальошко одним з перших узяв у руки зброю, щоб захистити рідну землю від російського агресора, та вступив до лав Тростянецького ДФТГ, а потім добровольцем пішов до Збройних сил України, щоб допомогти захистити рідну землю від ворожих окупантів, щоб не допустити повторення окупації чи захоплення Сумщини. Під час служби з охорони Державного кордону України отримав поранення, після лікування знову повернувся до своєї частини, щоби продовжувати військову службу до самої Перемоги. Служив Олександр Миколайович Пальошко на посаді кулеметника стрілецького відділення 154-го окремого батальйону територіальної оборони. На жаль, під час виконання бойового завдання на Курщині 6 грудня 2024 року наш Захисник загинув…

22 грудня йому мало б виповнитися 45 років. Але йому назавжди залишиться 44…

Попрощалися з загиблим Героєм і низько вклонялися його світлій пам’яті рідні та близькі загиблого Героя, друзі, однокласники, побратими, представники Тростянецької міської ради, духовенство, небайдужі жителі громади…

Щирі співчуття рідним загиблого Героя висловив Тростянецький міський голова Юрій Бова:

«Страшна подія зібрала нас сьогодні тут. Ми проводжаємо в останню путь справжнього Героя, нашого захисника, щирого друга, люблячого сина. Завдячуючи таким хлопцям, як Олександр Миколайович, який мужньо боронив нашу землю, була звільнена Сумська область, на не було допущено повторного наступу. Завдяки таким як він, Україна досі тримає оборону і обов’язково переможе у цій страшній війні. Переможе великою ціною – ціною життя наших найкращих синів. Ми схиляємо голову на знак поваги й шани до полеглого воїна, який іде у вічність, але назавжди залишиться в серці кожного з нас».

«Солдат Пальошко Олександр Миколайович свідомо став на захист своєї Батьківщини. Він був надійним бойовим побратимом, відрізнявся стійкістю характеру, силою духу. Під час служби він проявив себе відповідальним, хоробрим воїном, надійним бойовим побратимом. Як кулеметнику, Олександру не раз доводилося виконувати складні бойові завдання, що вимагають рішучості й професійності. Він був вмотивованим та патріотичним воїном, міг узяти на себе ініціативу, приймати рішення щодо бойових дій», - промовив на траурному мітингу побратим Героя.

Виступив з прощальним словом і отець Олександр, який проводив заупокійну панахиду, а крім цього, був близько знайомим з загиблим Героєм, мешкав з ним на одній вулиці. Отець Олександр закликав сусідів і друзів сім’ї Пальошко не залишати на самоті стареньку матусю загиблого: допомагати їй так же, як при житті Олександр допомагав всім сусідам, знайомим і друзям.

На честь загиблого воїна пролунали три залпи, та після виконання Державного гімну України матері Героя Ганні Олексіївні військовослужбовці передали синьо-жовтий стяг…

Хай добрий спомин про Захисника Олександра Пальошка стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам'яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів.

Тростянецька міська рада висловлює щире співчуття родині з приводу непоправної втрати.

Дякуємо Воїну за захист!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!