Як повідомив заступник начальника Охтирського районного центру комплектування Сергій Грицай, Іван Ігнатов служив стрільцем-помічником гранатометника. Військовий загинув 1 вересня біля села Времівка, Волноваського району, Донецької області, пише Суспільне.

Боєць місцевої територіальної оборони Петро Штагер розповідає, до Івана ставився як до рідної людини. Чоловік строкову службу пройшов у розвідці. Потім працював будівельником в столиці. Коли почалася повномасштабна війна відправився з Києва додому пішки. Добирався три дні. В рідному селі відразу вступив до лав тероборони.

"Був він в Лутищах. На блок-пості стояв. Чергування там проводилось. А потім пішов у військомат. На початку літа. І десь в серпні попав він на фронт. Рівно рік виконався б 15 вересня, як він на передовій ніс службу. Загинув на Временському виступі. 31-го увечері я з ним говорив телефоном ", — згадав боєць добровольчого формування Петро Штагер.

Відспівали воїна на площі біля сільского клубу. Віддати останню шану захиснику прийшли рідні, друзі та знайомі. Всього зібралось понад дві сотні людей. Із дитинства знав Івана, розповів друг загиблого Дмитро.

"Дуже чемний був. З дитинства разом, виросли на одній вулиці. Щира людина. Завжди допомагав. Ця клята війна забрала дуже-дуже хорошу людину", — сказав друг загиблого Дмитро.

Поховали Івана на місцевому кладовищі у селі Хухра. Загиблому воїну навічно залишиться 25 років.