мдя.....слить 158 округ....ппц

Проср...ть такой оппозиционно настроеный округ

Нажаль, з такими кандидатами, як Медуниця і решта маловідомих облич, опозиція програє вибори в мажоритарних округах. Повторюється сценарій 2002 року, коли за рахунок адмінресурсу і невдалопідібраних кандидатів від патріотичних сил в п'яти з шести округів перемогли кандидати від провладного "За ЄДУ!", і лише в Конотопі завдяки власній харизмі перемогла комуністка Гінзбург.... 

Можно голосовать и за черта, но только не за медунка - фашизм не пройдет!!!

Медуниця - це найкращій вибір для опозиції і сумчан.

Фашизм это партия регионов и коммуноиды.

Вибори-2012: Волков і Деркач ділять Сумщину

В Сумській області і влада, і опозиція заявляють про наміри здобути цілковиту перемогу на парламентських виборах 2012 року, зосереджуючи основні сили на мажоритарних округах. Обидві сторони усвідомлюють, що досягнути бажаного результату буде непросто, тому очікується максимальна мобілізація всіх можливих ресурсів, особливо тих, що стосуються контролю над дільничними комісіями.

Сумську область після втрати влади екс-президентом Віктором Ющенком справді можна вважати глибоко провінційною, політичне життя якої сьогодні мало кого цікавить на столичному рівні. І якщо в помаранчеву п’ятирічку неформальним лідером регіону вважався старший брат президента Петро Ющенко, то сьогодні, окрім чинного губернатора Юрія Чмиря з його відносно стабільною політичною та правоохоронною вертикаллю влади, на політичний клімат Сумщини суттєвий вплив мають ще декілька персон.

Народний депутат від фракції Партії регіонів Андрій Деркач сьогодні фактично є одноосібним фаворитом по виборчому округу №159 з центром у місті Глухові. Центрист і прагматик — саме так його називали за часів президентства Леоніда Кучми. Екс-президент і хрещений батько народного депутата від Партії регіонів навіть колись сказав таке: «Андрій Деркач — це наш майбутній Путін». Сьогодні він володіє розгалуженими міжнародними зв’язками і може збалансувати усе, що пов’язано з російськими інтересами в Україні. Конотопською єпархією УПЦ МП був делегований на вибори нового патріарху Російської православної церкви Кирила в 2009 році. Бажання залишитись у великій українській політиці на черговий політичний цикл, розігрування проросійської карти та відверті симпатії до УПЦ Московського патріархату, позиціонування перед президентом Януковичем себе як господаря Сумщини – такими інструментами задовольняє особисті амбіції Деркач-молодший в сьогоднішній політичній грі. Часом це відбувається навіть ціною шкоди своїй політичній силі та її лідеру. А міська організація Партії регіонів, якою в своїх бізнес-інтересах часто маніпулював Андрій Деркач, на місцевих виборах в 2010 році дестабілізувала ситуацію в місті через популістські заклики регіоналів до несплати ніби-то завищених комунальних платежів. Навряд чи сумський КОД буде спроможним виставити адекватного опонента Андрію Деркачу, а єдиною інтригою залишається - від кого саме висуватиметься сам політик.

Довгий час існувала інтрига щодо виборчого округу №160 з центром в місті Шостка, до логістики і самого процесу його формування до сих пір залишається багато запитань. Губернатор Сумської області Юрій Чмирь довгий час працював в Шостці, має там непоганий рейтинг і в принципі, якби не заборона президента балотуватися головам державних адміністрацій, скоріше за все, висувався б по тому округу сам. Спочатку свого протеже хотів на цей округ поставити Андрій Деркач. Ним виявився його молодий і амбітний помічник, сьогодні заступник голови обласної ради Олег Боярінцев, але з розгортанням політичної боротьби між Юрієм Чмирем та Андрієм Деркачем, шанси останнього суттєво зменшились. Після того, як ЦВК майстерно вирізала шосткинсько-конотопський округ, фаворитом по цьому округу став голова фонду «Рідний край» Сергій Талала, який вже активно світиться й на Конотопщині. Не виключено, що Сергій Талала буде провладним кандидатом, замаскованим під «самовисуванця». Проте, за чутками, губернатор основну ставку робитиме на чинного мера Шостки Миколу Ногу, який заробив собі репутацію гарного муніципального менеджера.

Ще два міських голови – м. Суми Геннадій Мінаєв та невеликого Тростянця Юрій Бова ймовірно будуть балотуватися по територіальним виборчим округам №157 з центром у Сумах та №162 з центром в Охтирці відповідно. По сумському округу №157 найбільший рейтинг має чинний міський голова Геннадій Мінаєв, який очолював список політичної партії «Рідне місто», фракція якої має третину депутатів у міськраді. Що стосується Юрія Бови, то він стане основним опонентом (під прапорами партії Наталії Королевської «Вперед-Україно») провладному Григорію Дашутіну, який досяг лояльності з боку губернатора Юрія Чмиря. Попри те, що вступив він в Партію регіонів тільки 2 червня, зумів переконати Чмиря, що зможе самотужки профінансувати не тільки свою мажоритарну кампанію, а й допоможе з фінансуванням сумському обласному виборчому штабу Партії регіонів.

Інтригою досі залишається участь у виборах мера Геннадія Мінаєва. Потенційно він має найбільший рейтинг - до 30% довіри, а його найближчі конкуренти – ректор Української академії банківської справи Анатолій Єпіфанов (від Партії регіонів) та потенційний висуванець від КОД Олег Медуниця навряд чи сьогодні здатні перетнути позначку в 10%. Але станом на середину липня 2012 р. жоден із політиків офіційно не заявив про своє бажання балотуватися по округу №157 із центром у м. Суми.

Загалом місто традиційно вважається протестним. Політик, який відверто заявить, що він є кандидатом від влади навряд чи зможе здобути більше 15% голосів виборців, оскільки рейтинг Партії регіонів ніколи у Сумах не піднімався вище позначки 10%. Відповідно, кандидат від ВО «Батьківщина» майже зі 100% ймовірністю переміг би у Сумах. Але ця політична сила сьогодні немає жодного більш-менш харизматичного лідера. А через невключення відомого політика кумівських часів Олександра Волкова до команди мажоритарників КОДу, опозиція втратила і спонсора, який тепер буде фінансувати тільки свою власну виборчу кампанію.

По виборчому округу №161 з центром в м. Ромни зберігається найменша інтрига. Фаворитом є кандидат від губернатора Олександр Саєнко, екс-бютівець, відомий роменський підприємець, який як і всі інші кампанію проводить через постійне відкриття чогось ніби-то корисного для громад, але як правило ініційованого і профінансованого з бюджетів різного рівня, і не ним особисто. Наприклад, 6 липня в центрі смт. Липова Долина, яке входить в цей виборчий округ, було відкрито міні-ігрове містечко Казка, на відкритті якого були присутні ледве не всі чиновники району, заст. губернатора Ігор Яговдик, а також сам Олександр Саєнко, який в традиційний спосіб використав це для власного піару, замовив джинсу в місцевих ЗМІ, а також подарував кожній дитині пакунок із зефіром виробництва Роменського заводу продтоварів, власником якого він є. Формальну конкуренцію йому зможе скласти хіба що кандидат від КОД Володимир Шульга, колишній лідер сумського КВН-руху, депутат Сумської обласної ради, який відповідає в Сумській області за ідеології в ВО «Батьківщина».

Але найбільша інтрига сумських мажоритарних виборів – це територіальний виборчий округ №158 з центром у місті Білопілля. Очевидних фаворитів, так само як чіткої позиції влади і опозиції по персоналіям немає до сих пір і навряд чи вони будуть публічно заявлені під час всієї виборчої кампанії. Всі карти сплутав Олександр Волков, який останні роки фінансував обласну організацію ВО «Батьківщини», і почав першим вести виборчу кампанію в Сумському районі. По дорозі не втратив нагоду образити союзників по опозиції словами «маленьке фронтове бляденятко». Після появи листівок, де він зображений поряд із Тимошенко, частина партійців почала протестувати проти його участі у виборах під логотипом опозиції. Як особисту образу той випадок сприйняв Яценюк, який пообіцяв не допустити Волкова під прапори Комітету опору диктатурі. І дотримав свого слова. 11 липня бютівець Андрій Шевченко повідомив у своєму Твіттері: «Для тих, хто переймався: «Батьківщина» не затвердила Волкова кандидатом від опозиції - він ітиме самовисуванцем. Знаю від самого Волкова», - написав Шевченко.

Як відомо, Волков був радником екс-президента Леоніда Кучми та мав на нього великий вплив. Пізніше він почав співробітничати з Юлією Тимошенко. У 2004 він був посередником між нею і Березовським, коли лондонський вигнанець фінансував помаранчеву революцію. За інформацією УП, впродовж Майдану саме на дачі Волкова в Осокорках Тимошенко проводила таємні переговори з Януковичем і Ахметовим. Однак у 2006 під тиском оточення вона не включила його у виборчий список БЮТ. Тоді Волков назвав її «професійною кидалою» та звинуватив у зраді. У розпачі він оголосив про створення фракції «херов-бубліков».

Олександр Волков, який збирається і надалі використовувати опозиційну риторику «Батьківщини», обіцяє збудувати в Білопіллі дитячий майданчик до кінця липня. В іншому селі він презентував сільському клубу ноутбук і мікрофон. Сюжет про Волкова на 3 хвилини вийшов на місцевій ТРК «Відікон».

На таку благодійну активність Олександра Волкова міський голова Сум Геннадій Мінаєв на своїй сторінці у Facebook 12 липня 2012 року в притаманному йому жартівливому стилі прореагував так: «Дядя Саша, поставь, пожалуйста, детские игровые площадки на Прокофьева, на правой стороне Харьковской (4 шт.), на СКД, (на Зеленко не надо, есть - я поставил), на Парижской Коммуне, на Пришибе, на Басах (2 шт.), на Химгородке (4 шт.), на Василевке, на Замостянской, в 12-ом микрорайоне (2 шт.). Сертификати ваши на площадки и на фуй не надо - площадки надо!!! Радиомикрофоны тоже и на хрен нам не снились, а вот по ноутбуку в каждую школу принеси, не жмотись!!! Фонд-то межнародный:)».

Кандидатом від влади по цьому округу став Олександр Костенко, керівник благодійного фонду «Ти не один, ми – разом», який почав роздавати подарунки медикам Краснопільського району. Одразу ж пообіцяв відвідати з гостинцями і білопільчан. Щедрість новоявленого мецената вражає: щонайменше 187 тисяч гривень на подарунки (автомобіль швидкої допомоги та сумки-укладки для фельдшерів) плюс іще десь стільки ж на медіа, яких масово звезли у Краснопілля. Разом - не менше 300 тис. грн. І це за один раз! Тепер щодо зазначеного фонду. На наш запит державний реєстратор дав таку відповідь: фонд зареєстрований за адресою Соборна 36, офіс 10, 12 березня 2012 року. А вже днів за 5 Олександр Костенко, встигши зібрати кількасот тисяч гривень та затвердити програму діяльності фонду, опинився з дарами на Краснопільщині. Ми знайшли адресу, де зареєстровано фонд. У невеличкій комірці сидять двоє дівчат і хлопчина. Про благодійний фонд не говорять, на всі питання відповідь партизанська: «Ми засекречені». Тим не менш, підозріла щедрість Олександра Костенка може пояснюватися дуже просто: перспективою стати кандидатом від влади на цьому мажоритарному окрузі №158. Сьогодні на центральній площі м. Білопілля можна прочитати таку ось табличку, на якій зазначено, що площа реконструюється на замовлення Білопільської міської ради, але за рахунок цього кандидата.

Очевидно, що адміністративний ресурс в регіоні буде використовуватись, хоча сила цього явища в Сумській області зараз переоцінюється. Проте його наявність може стати підставою для виправдання опозиції за її провал на мажоритарних округах. Адже сьогодні виборцю важко знайти аргументи, чому треба голосувати за представників опозиції – вони себе практично не заявили. Тому мова йтиме не стільки про фізичний чи навіть інформаційний тиск. Найбільшою небезпекою і фактором фальсифікацій стануть комісії, які будуть корумповані провладними кандидатами. Впіймати на цьому дуже важко, вихід один: людям треба пояснювати, добре навчати, щоб вони розрізняли корупційні маніпуляції й протистояли їм.

У Сумській області головною проблемою вертикалі влади є відсутність соціального діалогу. По суті, влада не виконує своєї комунікативної функції, а відтак дуже швидко зникла навіть та незначна довіра, що існувала на початку роботи цієї команди. Громада не довіряє владі, а влада боїться, не знає і не вміє комунікувати з власним народом. Виходить така собі модель «окупаційного діалогу». На цьому фоні втрачають сенс будь-які піар-заходи, які спрацювали б у звичайному середовищі. Бо ж очевидно, що в цілому ця команда для створення інфраструктури країни зробила більше, ніж попередня. Побудовано справді багато. Проте у влади виразна іміджева катастрофа.

Згідно з соціологічним опитуванням, яке було проведено у Сумах Центром досліджень регіональної політики, була зафіксована цікава ситуація на те, за скільки сумчани готові продати свій голос на наступних парламентських виборах. 83,9,% заявили, що його голос не продається в принципі, за 50 грн готові продати свій голос 0,6%, від 100 до 200 грн вже готові продати свій голос 2,2% і більшість із тих, хто готовий продати свій голос на виборах (6,1%), можуть погодитися на це за суму понад 500 грн.

Очевидно, що як і раніше, головний недолік виборчого процесу люди вбачають у тому, що обрані ними депутати не виконують своїх обіцянок, але саме в нинішньому опитуванні зросли ще й такі чинники, як невідповідність проведення виборів демократичним стандартам. Раніше ця позиція набирала набагато менше відсотків.

Недовіра до інституту виборів зросла, і зросла така позиція, як зовсім не впливаю на центральну владу – 90,5% опитаних сумчан.

Коментуючи той рівень скептицизму до виборів, який посвідчили жителі Сум в травневому опитування Центру досліджень регіональної політик, варто зауважити, що це – не якась особливість цих виборів, а ментальна ознака українського виборця. На відміну від європейського чи американського виборця, рівень довіри українського стартує з нуля, тоді як, скажімо, європейського зі 100%. В Європі він зменшується відповідно до кількості інформації про порушення, самої виборчої кампанії. Наш же виборець на самому початку кампанії практично глибинно не довіряє тим результатам, які можуть виникнути.

Олександр Хоруженко, спостерігач Громадянської мережі «ОПОРA»

http://pda.kontrakty.ua/article/50391

 

Медуниця - це найкращій вибір для опозиції і сумчан.

Надеешься, что сумчане гомики? 

2005 рік.... Волков причетний до смерті Гонгадзе?

Знову «Волков без овечьей шкуры»

28 ноября 2005 | 09:04

распечатать        комментарии [0]       добавить в

З роздруківки цього дослідження на зорі інтернету я дізналася про роботу Георгія Гонгадзе. Це трапилося відразу після його зникнення, коли почали виринати можливі мотиви його вбивства. Зважаючи на те, що й 5 років поспіль появи цієї статті жоден чиновник не "постраждав", цей нарис можна було б сприймати, як один з багатьох, що заполонили ЗМІ. Але Волков знов викульгує на політичному просторі України. Й що найсумніше - у „зв”язці” із ім”ям колишньої „богині памаранчевої революції” Юлії Тимошенко.

Вважалося, що саме він формував при Кучмі державну політику . З директора овочевої бази став директором-розпорядником парламенту і офіційним радником президента Кучми. На моє особисте переконання лише той опис кримінальних діянь і зв’язків Волкова в українському політикумі, викладений Гонгадзе для широкого загалу, був достатнім приводом для того, аби він замовк назавжди. І зовсім не випадковим вважаю, що вуха Волкова і його кримінального дружбана Киселя постійно стирчали у різних епізодах розслідування вбивства Георгія Гонгадзе. Як казав тоді Волков – я не заздрю тому, для кого Волков проблема. Можливо ця погроза була застосована і до Георгія. В усякому разі Волков був відсторонений Кучмою від посади радника і взагалі від справ державних. А згодом тодішній голова АП і партії СДПУ(о) В.Медведчук передумав утворювати передвиборчий блок з «Демсоюзом» Волкова. Це виглядало симптоматично.

Волков тоді виграв вибори у мажоритарному окрузі, але виключно через залякування виборців і конкурентів. Це на совісті Олександра Мороза, який обіцяв не пустити Волкова у парламент, а також на совісті Ющенка, який дав Волкову зелене світло.

Сьогодні Волков знову став одним з найбільших подразників нашого політикуму. Парадокс: якщо прочитати нарис Георгія, єдина особа з тодішніх політиків, з ким Волков ворогував, а не співпрацював, була Ю.Тимошенко. То що ж перевернулося у світі, якщо сьогоднішня надія нації об’єдналася з цим найцинічнішим і найжорстокішим суб’єктом багатьох кримінальних справ в Україні і за її межами. Що трапилося з іншими борцями проти режиму Кучми, які покірно стають в одне стійло у єдиному блоці з одним з його стовпів – Олександром Волковим. Пани Григорій Омельченко (найбільший викривач злочинів Волкова), Турчинов, Шкіль, Томенко, Лук’яненко, інші – що з Вами? Невже жадання влади таке непереможне? Невже серед Вас М.Бродський - єдиний останній Герой нашого часу, який здається, не поступається принципами?

Оскільки Ю.Тимошенко виправдовує свої альянси з подібними суб’єктами твердженням про необхідність дати їм шанс, хочу захистити народ від подібного лукавства.

Я не збираюся посилатися на закриття справ проти Волкова, куплене у Потебенька ціною життя сімей працівниць банку «Україна» (про це „ТЕМА” писала у досліджені „Банк „Україна” – справа честі Президента), а також на те, що Волков начепив помаранчеве кашне і кілька годин постояв на сцені помаранчевого Майдану. Якщо у поняттях Ю.Тимошенко цього достатньо аби дати Волкову новий політичний шанс – що ж, тоді наступний шанс Ю.Тимошенко буде давати Кучмі, це безперечно.

Хочу висловити своє особисте враження про Волкова, вистраждане не у теплих парламентських кулуарах. Саме Волков заснував в Україні державний устрій, де керує не закон, а поняття. Саме Волков привів у державні інститути осіб, подібних Киселю, що призвело до створення на рівні державних правоохоронних структур загонів «орлів Кравченка». Саме радник президента Волков зробив з Кучми – парторга і директора військового заводу – кримінального пахана без жодного уявлення про роль Президента в країні. Жорстокість, зухвалість і безкарність Волкова стали путівником всього українського політикуму.

І що ж сьогодні? На мою думку, не можливість дати людині шанс виправитися, а саме кримінальні риси Волкова стали у пригоді Ю.Тимошенко, яка готова об”єднатися із ним. Його кримінальні зв’язки, його кримінальні капітали, його розпальцовка парламентом, на яку сподівається Ю.Тимошенко після виборів – ось що потрібне Юлії Володимирівні. Як видно, Ю.В.Т. не зовсім впевнена у своєму беззаперечному лідерстві, якщо потребує сумнівних послуг Волкова.

Хочу запевнити і Ю.Тимошенко, і всіх тих, хто хоче скористатися послугами Волкова. Всі ви глибоко помиляєтеся. Те, що отримаєте „у сухому залишку”, ні в яке порівняння не йтиме з тим, що втратите. А втратите ви довіру народу, а з нею згодом і шанси на отримання влади. Хлопці Ющенка також, вкладаючи гроші в проект «Ющенко-президент», гадали, що головне - прийти до влади. А там нехай біомаса сидить мовчки як за часів Кучми, ми своє візьмемо. І що ж, де ті хлопці зараз? Не хочеться вірити, що Ю.Тимошенко також вважає народ біомасою, як це промайнуло в одній з роздруківок в Інтернеті. Але хочеться дати пораду Ю.Тимошенко берегти своє головне багатство - довіру народу, яка вже почала стрімко зменшуватися через явні перегравання і прорахунки Ю.В.Т. Може бути найбільшою її помилкою боротися за Владу любою ціною, дати своїми руками шанс волковим, які ніколи не залишали жодного шансу народу України. Одноразова перемога у чергових виборах без вибору безперечно буде досягнута Ю.В.Т., але обдурити народ й Історію це безумовно не допоможе.

Світлана Лобода

Від „ТЕМИ”: Ні яким чином не позбавляючи авторки права на власну думку щодо описуваних подій, й здебільшого підтримуючі її позицію, водночас заради справедливості хочемо виправити неточність. Дослідження „Волков без овечьей шкуры» вперше з”явилося на російському сайті ФЛБ за підписом Іван Степанов, що є псевдонімом журналіста Олега Єльцова, який на той час був власкором ФЛБ по Україні. Невдовзі „Українська правда” без погодження із ФЛБ передрукувала статтю, як доречі, й деякі інші статті Єльцова. За кілька днів потому Гонгадзе не пустили на прес-конференцію Волкова, про що Георгій написав на „УП”, а невдовзі він безслідовно зник. Напередодні зникнення Гонгадзе Єльцову погрожували по телефону, наступного ранку біля свого будинку він помітив машину зовнішнього спостереження (як пізніше підтвердив новий голова СБУ В.Радченко, це був екіпаж „наружки” СБУ) А потому, коли Єльцов виїхав до Росії, за ним було встановлено спостережння силами ФСБ (дивись записи М.Мельниченка – доповідь Л.Деркача президенту Л.Кучмі). Власне, цю історію вже вкотре нам виклав сам Олег Єльцов, який плідно співпрацює з сайтом „ТЕМА”. Він вперше (після свідчень слідству по справі вбивства Гонгадзе) підтвердив й своє авторство матеріалу „Волков без овечьей овечьей шкуры”.

 

Надеешься, что сумчане гомики? 

Т.е. ты думаешь, что гомики - они голубые - они же регионалы, будут за Медуницу? 

підпис здєсь - підпись здєсь ))) Бобиренко, ау?

объединенная оппозиция в этот раз объединилась с целью просрать все что было не просрано в прошлый раз

СССР развалили - ненужными стали

камуняк прогнали - крахПидаризм построили

русский запретили - мовнякать нехотим

димакратычни обисьцралысь - бандюки паскуды

Где ещё насрать чтоб легче стало?

С такими кандидатами, как Медун и Шульга оппозиции вообще ловить нечего

20 ракив пиплам имеют мозги, может ХВАТИТ ходить на выборы и выбирать паскуд?

неистребимое желание служить людям....праздное ничего не делающее меньшинство только делить и отнимать

" і лише в Конотопі завдяки власній харизмі перемогла комуністка Гінзбург..."

Ржунимагу: эта "харизматичка" в слове мегабайт делгает три ошибки!

Ну чего вы беснуетеся региОНАЛЫ ?  Все равно сумчане узнают, что Епифанов - это тушка Партии регионов , а за Гринцова-миллионера-регионала подсадную утку,  сынка коммуниста и так нормальные люди не проголосуют.

после того как сучане выбрали USщенка, каждому пришедшему голосовать - бить морду и давать поджопника.

Не понимаю только, как в списке от оппозиции мог оказаться Москаль.

Сумчатого піджопником нагородять першим )))

кто поймал чмыря на краже - тот фашист

Список Объединенной оппозиции. Первая сотня счастливчиков
11:49
«Главком»

Сегодня состоялся съезд Объединенной оппозиции «За Батькивщину», на котором был обнародован партийный список. Вашему вниманию – первые 100 фамилий, которые попали в проходную часть списка. Александр Турчинов озвучивал список на улице, где проходил съезд, фамилии некоторых кандидатов прозвучали нечетко. «Главком» обнародует предварительный список. После его официального подтверждения возможны уточнения некоторых фамилий.

1.Юлия Тимошенко

2. Арсений Яценюк

3. Анатолий Гриценко

4. Александр Турчинов

5. Юрий Луценко

6. Вячеслав Кириленко

7. Григорий Немыря

8. Сергей Соболев

9. Борис Тарасюк

10. Николай Томенко

11. Николай Княжицкий

12. Мустафа Джемилев

13. Андрей Кожемякин

14. Лилия Гриневич

15. Иван Кириленко

16. Ярослав Федорчук

17. Николай Мартыненко

18. Ирина Луценко

19. Андрей Пышный

20. Сергей Власенко

21. Андрей Парубий

22. Александра Кужель

23. Степан Кубив

24. Арсен Аваков

25. Юрий Одарченко

26. Олеся Оробец

27. Сергей Пашинский

28. Александр Абдуллин

29. Андрей Павелко

30. Дмитрий Шлемко

31. Роман Забзалюк

32. Геннадий Москаль

33. Андрей Шевченко

34. Денис Днендзерский

35. Валерий Сушкевич

36. Василий Деревляный

37. Руслан Князевич

38. Людмила Денисова

39. Сергей Фаермак

40. Виктор Швец

41. Андрей Иванчук

42. Руслан Лукьянчук

43. Максим Бурбак

44. Андрей Павловский

45. Константин Бондарев

46. Леонид Сергиенко

47. Сергей Сас

48. Андрей Сенченко

49. Александр Табалов

50. Василий Кравчук

51. Валерий Кальченко

52. Павел Петренко

53. Татьяна Слюз

54. Владимир Шкварилюк

55. Татьяна Донец

56. Валерий Головко

57. Виталий Данилов

58. Игорь Скосар

59. Владимир Полочанинов

60. Елена Кондратюк

61. Валерий Лунченко

62. Виталий Немилостивый

63. Юрий Стець

64. Александр Дубовой

65. Роман Ставнийчук (?)

66. Владимир Мелихов

67. Олег Шевчук

68. Леонид Макул

69. Елена Ледовских

70. Игорь Грынив

71. Александр Чубатенко

72. Елена Долганова (?)

73. Руслан Богдан

74. Юрий Трындюк

75. Роман Заставный

76. Остап Семерак

77. Александр Ярошенко

78. Юрий Прокопчук

79. Владимир Мойсик

80. Вадим Петренко

81. Сергей Довбаненко (?)

82. Валерий Крайний

83. Игорь Лиски

84. Михаил Левинский

85. Михаил Волынец

86. Роман Ткач

87. Андрей Шкиль

88. Антонина Болюра

89. Виктор Еленский

90. Вячеслав Коваль (?)

91. Юрий Грымчак

92. Александр Ксенжук

93. Евгений Шаго

94. Вадим Сидорчук

95. Виктор Олийнык

96. Александр Рябека

97. Александр Давтян

98. Валерий Бабенко

99. Николай Ковзель

100. Сергей Подгорный

а когда выборы?

Как УГОЛОВНИЦА!!! может возглавлять список? ВОНА воруэ да усым дае?

 

Список Объединенной оппозиции. Первая сотня счастливчиков

Полный перечень педофилов, воров, проходимцев, убийц и просто мерзавцев.

Клочко 99, а, Лысенко вооще не назвали. Волков пробует сейчас порешать. Но, как говорят, поздно пить божоми.

Полный список кандидатов в депутаты:
Тимошенко Юлия Владимировна
Яценюк Арсений Петрович
Гриценко Анатолий Витальевич
Турчинов Александр Евгеньевич
Луценко Юрий Витальевич
Кириленко Вячеслав Анатольевич
Немыря Григорий Витальевич
Соболев Сергей Владимирович
Тарасюк Борис Иванович
Томенко Николай Владимирович
Княжицкий Николай Владимирович
Джемилев Мустафа
Кожемякин Андрей Анатольевич
Гриневич Лилия Михайловна
Кириленко Иван Григорьевич
Федорчук Ярослав Петрович
Мартыненко Николай Владимирович
Луценко Ирина Степановна
Пышный Андрей Григорьевич
Власенко Сергей Владимирович
Парубий Андрей Владимирович
Кужель Александра Владимирівна
Кубив Степан Иванович
Аваков Аресен Борисович
Одарченко Юрий Витальевич
Оробец Олеся Юрьевна
Пашинский Сергей Владимирович
Абдуллин Александр Рафкатович
Павелко Андрей Васильевич
Шлемко Дмитрий Васильевич
Забзалюк Роман Омельянович
Москаль Геннадий Геннадиевич
Шевченко Андрей Витальевич
Дзензерский Денис Викторович
Сушкевич Валерий Михайлович
Деревляный Василий Тимофимович
Князевич Руслан Петрович
Денисова Людмила Леонтиевна
Фаермак Сергей Александрович
Швец Виктор Дмитриевич
Иванчук Андрей Владимирович
Лукьянчук Руслан Валерьеович
Бурбак Максим Юрьевич
Павловский Андрей Михайлович
Бондарев Константин Анатольевич
Сергиенко Леонид Григорьевич
Сас Сергей Владимирович
Сенченко Андрей Виленович
Табалов Александр Николаевич
Кравчук Василий Петрович
Кальченко Валерий Михайлович
Петренко Павел Дмитриевич
Слюз Татьяна Ярославовна
Шкварилюк Владимир Васильевич
Донец Татьяна Анатольевна
Головко Валерий Анатольевич
Данилов Виталий Богданович
Скосар Игор Евгеньевич
Полочанинов Владимир Геннадиевич
Кондратюк Елена Костянтиновна
Оврученко Валерий Валерьевич
Немиросюк Виталий Александрович
Стець Юрий Ярославович
Журавель Ярослав Федорович
Ставнийчук Роман Васильевич
Мелихов Владимир Иванович
Ильчук Олег Борисович
Мапул Леонид Яковлевич
Ледовских Елена Владимировна
Грынив Игорь Алексеевич
Чубатенко Александр Николаевич
Колганова Елена Валерьевна
Богдан Александр Дмитриевич
Трындюк Юрий Григорьевич
Заставный Роман Йосипович
Семерак Остап Михайлович
Ярошенко Александр Александрович
Прокопчук Юрий Владимирович
Мойсик Владимир Романович
Интервенко Вадим Михайлович
Голдвоенко Сергей Владимирович
Крайнев Валерий Григорьевич
Ливицкий Валерий Иванович
Ливинский Михаил Александрович
Волынец Михаил Яковлевич
Ткач Роман Владимирович
Шкиль Андрей Васильевич
Балюра Антонина Владимировна
Коваль Вячеслав Станиславич
Грымчак Юрий Николаевич
Семчук Александр Степанович
Шаго Евгений Петрович
Сидорчук Вадим Васильевич
Олийнык Виктор Степанович
Ребяка Александр Григорьевич
Давтян Александр Саркисович
Бабенко Валерий Борисович
Ковзель Николай Олегович
Подгорный Сергей Петрович

ну от, ні Клочка, ні Лисенка ))) А Медуниця зіллє вибори Гені або Піфу або Грінцову, - кому скажуть, тому і зіллє. І у 2015 ні на місцевих, ні на президентських попозиція може на Сумщині на голоси вже не розраховувати - народ може не все зрозуміє, але не пробачить однозначно.

Ну, і є надія, що нарешті справжні опозиціонери з"являться.