За внесения проекта в повестку дня сессии проголосовало 16 из 90 депутатов совета, тогда как против 52. Проект был внесен депутатом Людмилой Вороной, представляющая Блок Витренко. Госпожа Ворона пыталась добиться поименного голосования по этому вопросу, но не набрала необходимого количества голосов. Председатель Сумского облсовета Вячеслав Шапошник сообщил, что прокуратура области признала проект решения не относящимся к компетенции местных советов. Вместе с проектом о русском языке не были включены в повестку дня и проекты решений об объявлении Сумщины зоной свободной от НАТО и о запрете на повышение тарифов за жилищно-коммунальные услуги, также внесенных Людмилой Вороной.
Отметим, что около ста представителей патриотических организаций пикетировали сессию облсовета с требованием не допустить придания русскому языку статуса регионального. Пикетчики держали плакаты "Є мова – є Україна", "Ворона, каркай українською" и ряд других. Также была проведена символическая акция сжигания языка – деревянный стол, к которому был прибит говяжий язык, обмотали российским флагом, а затем облили бензином и сожгли. После того, как облсовет не включил проекты в повестку дня, пикетчики разошлись.
Правоохранительные органы не зафиксировали нарушений во время проведения пикета.
Вместе с патриотами на площадь вышли рыночные торговцы. Они провели предупредительную акцию, цель которой заявить властям, что они не дадут убрать торговые палатки с улиц Луговой, Засумской и Набережной и р. Стрелки.
По словам председателя союза предпринимателей, арендаторов и собственников г. Сумы Светланы Иченской, поводом для проведения акции стала публикация в одной из сумских газет.
- В заметке сказано, что депутаты нынешнего созыва собираются всерьез заняться Центральным рынком, что круговые палатки заняли все тротуары и теперь власти намерены забрать у нас тротуары, фактически лишить работы. Мы не «ноль», а плательщики налогов и просто так рынок не отдадим, - заявила С. Иченская.
Предприниматели держали в руках плакаты с надписями : «Рынок – не тротуар», «Дайте людям работать и жить». Кроме публикации в газете сумских предпринимателей обеспокоила и ситуация с рынками в других областных центрах: Одессе, Донецке, Житомире, где власти судятся с рыночниками за торговые места.
Владислав Ивченко, Елена Адаменко, "Данкор online"
Stranger
Владение информацией не подразумевает тупое цитирование из источников. Необходимо понимать какую конкретно информацию мы цитируем.
Вот пример описания феномена непонимания что такое родной язык:
According to the official 2001 census data approximately 75% of Kiev's population responded "Ukrainian" to the native language (ridna mova) census question, and roughly 25% responded "Russian". On the other hand, when the question "What language do you use in everyday life?" was asked in the 2003 sociological survey, the Kievans' answers were distributed as follows: "mostly Russian": 52%, "both Russian and Ukrainian in equal measure": 32%, "mostly Ukrainian": 14%, "exclusively Ukrainian": 4.3%.
http://en.wikipedia.org/wiki/Ukraine#_note-CensusKiev
olexij
Угу. То есть сначала нужно провести на Сумщине масштабную кампанию, в ходе которой объяснить 84% жителей области, считающих родным языком украинский, что они не правы, что на самом деле их родной - русский. А потом уже защищать их от притеснений.
Кстати, чтобы снять все спекуляции относительно Европейской хартии региональных языков:
У Раді Європи поставили на місце українських сепаратистів
http://www.pravda.com.ua/news/2006/7/22/44920.htm
Відповідно до Європейської хартії регіональних мов, надавати мові певний статус можуть тільки органи центральної влади.
Про це повідомив в інтерв’ю "Дзеркалу тижня" високопоставлений співробітник секретаріату Ради Європи з питань імплементації Європейської хартії регіональних або міноритарних мов Хасан Бермек.
"Відповідно до положень хартії, надавати мові певний статус можуть тільки органи центральної влади", - підкреслив він.
За словами Бермека, дії регіональної влади хартією взагалі не регулюються.
Як відомо, в ряді областей України міські та обласні ради надали російській мові статусу регіональної, посилаючись на Європейську хартію регіональних мов.
"При цьому кожна держава трактує цей термін як міноритарну мову, або як мову меншин, або як регіональну мову. Для нас не має значення трактування терміна", - додав він.
За словами Бермека, визначення терміна "регіональні або міноритарні мови" дається в пункті а статті 1 хартії: "I) традиційно використовуються в межах певної території держави її громадянами, які утворюють групу, за своєю чисельністю меншу, ніж інше населення цієї держави; II) відрізняються від офіційної мови (мов) цієї держави; до них не належать діалекти офіційної мови (мов) держави або мови мігрантів".
Він зазначив також, що під час розробки хартії ситуація в Західній Європі не передбачала такого розвитку подій, який спостерігається нині в Східній Європі і, зокрема, в Україні – коли недержавна мова використовується більше, ніж державна.
"Саме тому в більшості статей хартії йдеться про мови, традиційні для цієї території, але які використовуються меншою мірою, ніж державна мова чи мови", - сказав Бермек.
Stranger
> Угу. То есть сначала нужно провести на Сумщине ...
Мне уже ничего не нужно. Счастливо оставатся...