«Людина є людина» — п’єса німецького драматурга Бертольта Брехта, написана у 1924 році, майже через 100 років (2023) вперше перекладена Марією Сушко-Безденежних українською мовою.
У творі зображено процес перетворення обивателя на слухняне знаряддя насильства, елемент воєнної машини.
Обравши жанр комедії, автор ніби просто висміює проблему розчинення особистості у загальній масі суспільства, але, водночас, неможливо не виявити глибини піднятих питань. Чи усвідомлює людина власну індивідуальність і на скільки цінує її? Чи завжди люди розуміють причинно-наслідковий ланцюжок своїх дій? Де проходить межа, за якою власне Я може зникнути як таке? На скільки важлива самосвідомість та критичне мислення у світі, де людина може бути змінена і перетворена залежно від обставин?
Отже, дія твору відбувається у Британській Індії. Головний герой – Гелі Гей, портовий вантажник у Кількоа, через свою нездатність відмовляти, потрапляє у круговерть подій та маніпулювання, переживає цілу низку трансформацій, як фізичних, так і психологічних, що врешті призводить до переформування його особистості як такої. Вантажник Гелі Гей у прямому сенсі стає іншою людиною – солдатом Джераєю Джипом.
Увага! Вікове обмеження 18+.
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!
Всего тем на форумах 179923
Все сообщения 272373
Всего зарегистрированных пользователей 65045
Последний зарегистрированный пользователь beredis