ЧОМУ ГАЗЕТА "ПАНОРАМА" НЕ МОЖЕ БУТИ ІНФОРМАЦІЙНИМ СПОНСОРОМ BACH-FEST'у

 

Цитата:

Газета "ПАНОРАМА" у номері №45, 8-14/11/2001
опублікувала статтю журналістки Ельвіри Юрченко
під заголовком "Международный фестиваль оказался ненужным городу".

Семнадцатый Международный фестиваль духовной музыки «Васh-fest'01» завершился 28 октября. Участвовавшие в нем музыканты из Украины, Японии и Нидерландов за две недели дали шесть концертов. Некоторые из них, как, например, бывшая россиянка Татьяна Логинова, теперь живущая в Нидерландах, или Асако Хирабаяши из Японии, приехали на этот фестиваль в третий раз, другие посетили его впервые.
Сумская публика не избалована концертами такого уровня, как «Васh-fest». А их организация - дело хлопотное и дорогостоящее. Президент ассоциации «Органум» и организатор фестиваля Орест Коваль высказал сожаление, что в этот раз Марк Берфман оказался единственным меценатом. Международный фестиваль в провинциальном городе оказался никому не нужен.
На последний концерт фестиваля пришло в два раза больше людей, чем мог вместить зал. Пришлось рассаживаться на приставных стульях, скамейках, а кому и постоять. Все из-за того, что филармония продала энное количество билетов на уже занятые места. Однако никто из зрителей не роптал на неудобства: музыка оказалась сильнее.
Следующий фестиваль, восемнадцатый по счету, Орест Коваль планирует на октябрь будущего года. В апреле состоится очередной «Органум», а летом, возможно, джазовый фестиваль.

Колись газета "Уїк-енд", будучи інформаційним спонсором першого фестивалю «Васh-fest» (жовтень 1995 р.), дозволила собі надрукувати брудну статтю анонімного автора про артистів фестивалю. Не висловивши ніяких претензій, щоб не спричинити некоректну полеміку зі сторони редакції на шпальтах "Уїк-енду", що я спостерігав у подібних випадках і не надавати таким чином додаткової реклами газеті я змушений був припинити усілякі контакти з цим виданням. Керівник того видання зараз провадить редакційну політику "ПАНОРАМИ". Нещодавно він запитав мене, чому ж на афіші фестивалю немає логотипу його газети у розділі "Інформаційні спонсори фестивалю".
Відповідь видається очевидною. Аналізуючи чергову статтю видання у № 45/2001 мушу визнати, що фотографія досить вдала, але мене надзвичайно вразив заголовок та сама стаття і я вирішив опублікувати на своєму сайті пояснення та спростування, чого сподіваюсь і від газети. До цього мене ще підштовхнув анонс даної статті з дещо видозміненим заголовком телерадіокомпанією "ВІДІКОН".
Чому я організовую ці фестивалі, що мене спонукує до цього? Перш за все тому, що відчуваю, знаю, врешті переконливо бачу, виходячи із великої кількості публіки на концертах, що ці фестивалі потрібні людям і місту. Місто для мене перш за все -- це громадяни, населення, люди, які приходять на концерти. Вищезгаданим епатуючим заголовком газета, напевне, хоче привернути до себе увагу читачів.
Деякі, чиновники, громадяни справді не зауважують таких подій. Правда, деякі інші високопоставлені чиновники не забувають звітувати перед усією Україною, що у них в м. Суми проводиться міжнародний фестиваль «Васh-fest», інколи забуваючи приділити йому щонайменшу увагу. Справа не у коштах, яких у держави небагато, а у патронаті, який вони могли б проявити, виходячи із свого статусу і службових обов’язків. Всім нам пам’ятні реконструкція центральної вулиці та будівництво стадіону європейського класу, що вчинені зовсім не на державні кошти. Просто одна людина забажала так зробити.
Міжнародні фестивалі у Сумах покликані до життя бажанням іншої окремої людини і перетворились з нібито приватної справи у суспільне явище, що підвищує загальну культуру нашого регіону та сприяє підвищенню статусу міста серед наших громадян, в Україні та, зрештою, у світі. Тому вони могли б сподіватися на більш відчутну увагу з боку влади, але вже добре й так, як є. В Україні зараз ініціатива не карається і це вже чудово. Кожен, хто захоче щось зробити -- зможе, тільки треба дуже захотіти.
Кваліфікація журналістки газети на жаль не дозволяє їй відчути різницю між спонсорством, меценатством, сприянням та підтримкою. Автор статті називає голову обласної ради народних депутатів меценатом, до того ж єдиним. Меценатом можна назвати ту людину, яка жертвує особисті кошти. Фестиваль же був підтриманий обласною радою, але не шановним Марком Абрамовичем. Це можна вважати образою, як п. Марка Берфмана, так і інших чисельних громадян міста, які посприяли цьому фестивалю. Невже відвідавши прес-конференцію по закінченні фестивалю і отримавши інформацію та матеріали фестивалю шановна автор не змогла запам’ятати, що організатор просив журналістів подякувати усім тим сумським громадянам та підприємцям, які надали безкорисливу допомогу фестивалю. Зрештою, просто переглядаючи буклет та афішу фестивалю можна було зауважити, що кількість спонсорів перевищує цифру "ОДИН".
Зі статті випливає, що велика кількість публіки на останньому концерті була не результатом уваги до фестивалю з боку сумчан, а спричинилась паралельним продажем "енної кількості квитків" працівниками філармонії.
Ще до уваги шановного автора та інших журналістів. У кінці статті робиться некоректний арифметичний підрахунок: "Следующий фестиваль, восемнадцатый по счету, Орест Коваль планирует на октябрь будущего года. В апреле состоится очеред-ной «Органум», а летом, возможно, джазовый фестиваль".
Ще раз пояснюю. Всього нашою організацією організовано та проведено 17 фестивалів під назвою ORGANUM, BACH-FEST та JAZZ-FEST, Цього року був шостий BACH-FEST, отже у жовтні сподіваємось на сьомий. Наступний, 18-ий фестиваль планується до проведення (якщо все буде добре) у березні 2002 р. (JAZZ-FEST), у квітні -- ORGANUM у жовтні -- BACH-FEST. Думаю, що тепер можна підрахувати який за числом фестиваль планується до проведення у жовтні 2002 р.
Працюєш роками, налагоджуєш контакти з різними організаціями, підприємцями, органами влади, сподіваєшся що ЗМІ всіляко допомагатимуть у просуванні фестивалів. Невелика стаття, але постійні перекручення фактів, що призводить до непорозумінь і створення напружень там, де їх немає. Це вкрай непрофесійна робота, або ж шановна журналістка переслідує якусь відому тільки їй мету.
Сподіваюсь, що редакція зрозуміє, що справа, яку я роблю вимагає професійного підходу з боку журналістів і зовсім не потребує скандалів.
З повагою,
Орест Коваль.