Як нам повернути втрачені території.

Влада пропонувала декілька варіантів повернення.

      За роки війни влада пропонувала декілька варіантів. Перший раз це було після іловайського котла, коли керівник фракції БПП Луценко, переконуючи депутатів підтримати мінські домовленості, говорив з трибуни ВР приблизно таке: завдяки домовленостям ми отримаєм передишку, яку використаєм для розбудови армії, а потім атакуєм ворога, як це зробили хорвати. Тобто, хорватський варіант.

    Тут можна пригадати подібний варіант і в українській історії. Отримавши низку блискучих перемог над поляками, Богдан Хмельницький зазнав жахливої поразки під Берестечком. ( Дивно, що Порошенко, часто апелюючи до часів УНР, чомусь не любить згадувати Б. Хмельницького?) В результаті були підписані вкрай невигідні для українців Берестецькі домовленості. Але на відміну від Порошенка, Хмельницький не збирався їх виконувати, а дійсно використав передишку для організації нової армії і вже в наступній битві під Батогом реваншувався.

    На жаль, Порошенко не Хмельницький, він не мав ніяких перемог, одні поразки. І з розбудовою армії у нього не дуже виходить. За роки війни в повітря злетіла половина головних артскладів.Натомість влада не спромоглася побудувати хоча б патронний завод. А в минулому році армію покинули понад 20 тис. контрактників, цілих дві дивізії. Щось я не чув про подібні явища у сепаратистів. Тільки під вибори посипались як із рога достатку повідомлення про  випробовування нової зброї.

    Але давайте повернемось до Луценка. Уже через рік після Іловайська, після дебальцевського котла, виступаючи з трибуни ВР і ратуючи за нові Мінські домовленості, він перевернув пластинку на 180 градусів-таврував противників мирного об'єднання країни. Тобто,дипломатичний варіант. З якого також нічого путнього не вийшло. Порошенко як Сусанін завів нас у болото Мінських домовленостей.

    Натякає влада і на третій варіант-боротися за збереження санкцій і чекати,коли Росія розвалиться. І тоді... Але проблема в тому, хто швидше розвалиться- путінська Росія чи порошенківська Україна. Тут в голову приходить аналогія з ГДР і ФРГ. Чому розвалилася ГДР, а не ФРГ? Тому що вГДР рівень життя був набагато нижчий, ніж в ФРГ. Враховуючи. що пенсії і зарплати в Росії, незважаючи на санкції, як мінімум в 2 рази вищі, ніж в Україні, а працездатні українці масово покидають країну в пошуках кращого життя, це може закінчитися тим, що ми воз'єднаємось з Кримом і Донбасом уже в складі РФ. 

     Влада вішає нам на уші лапшу, мовляв,міграція це не страшно, це світова тенденція. всі кудись їдуть, британці в Канаду, поляки в Великобританію, українці в  Польщу. Потім поляки, заробивши гроші, повертаються додому, започатковують якийсь бізнес. Поляки-то повертаються,бо є куди повертатися: в нормальну,цивілізовану, комфортну країну. А хто приїде в найбільш корумповану і найбіднішу країну Європи, де процвітає рейдерство,хабарництво, свавілля так званих правоохоронних органів? І хто приїде в таку країну на заміщення виїхавших українців? І хто при такому розкладі буде забезпечувати пенсії пенсіонерам України, яким їхати нікуди?

    Тому висновок. Ще одного Порошенка, Тимошенко, Зеленського Україна може не витримать. Українці, особливо, пенсіонери, будьте пильні, обираючи президента.

Вячеслав Киричок

Аналіз ситуації, в якій перебуває Україна, цікавий. Але, справедливо нарікаючи на  негаразди в нащій державі, критикуючи військове і дипломатичне вірішення проблеми Донбасу і Криму, до якого вдавалась влада, автор не пропонуе іншого шляху.

Андрієві вкрай не подобаються ймовірні переможці виборчих перегонів Порошенко, Тимошенко, Зеленський, яких виборці  зараз  виділяють з 44-х претендентів. Він закликає бути пильними на виборах.

Мабуть, автору статті бачиться  інший кандидат, який, ставши президентом, все виправить. То хто ж він, наш  Моїсей?

view counter

Статистика

Всего тем на форумах 179926
Все сообщения 272373
Всего зарегистрированных пользователей 65046
Последний зарегистрированный пользователь beredis

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.