Скега Руслан Васильович народився 15 березня 1990 року, його дитинство пройшло у мальовничому селі Лушники на Шосткинщині. Тут він навчався у школі та отримав неповну середню освіту, знайшов друзів. У 2005 році юнак вступив до Шосткинського професійного ліцею, по закінченні якого здобув спеціальність «Слюсар-ремонтник». Армійську службу проходив на Київщині, а після повернення додому прийняв рішення підписати контракт з військовою частиною.

1 серпня 2013 розпочалася його служба в Національній Гвардії України, якій він віддав найкращі роки свого життя. Спокійний, врівноважений, чесний, відповідальний, працьовитий – таким запам’ятався Руслан Васильович... Користувався високим авторитетом серед керівництва та колег, неодноразово був нагороджений Почесними грамотами на нагрудними знаками (відзнака Президента «За оборону України», медаль «10 років сумлінної служби. Національна Гвардія України»). У перші місяці повномасштабної російської агресії наш земляк боронив Сумщину, а пізніше йому довелося побувати в багатьох «гарячих точках» фронту.

У вільний від роботи час Руслан любив футбол, але головним захопленням було городництво. За словами рідних, чоловік відзначався великою працелюбністю, прагнув виконувати всю роботу «на відмінно». Найбільшим скарбом життя для нього була родина – кохана дружина Олена та синочок Богдан, мама, сестра... Всі вони з нетерпінням чекали закінчення війни, коли можна буде зібратися разом і нікуди не відпускати свого Руслана… Зовсім скоро у родині чекали на маленьке свято – 10-річний ювілей синочка Богдана, на який мріяв приїхати і його тато…

В ніч з 25 на 26 червня ворог-окупант здійснив обстріл позицій українських військових. Штаб-сержант, старший контролер, командир відділення Руслан Скега отримав поранення, несумісні з життям…

З великою скорботою та пошаною Шосткинщина проводжає свого сина в останню путь…

Доземний уклін нашому захисникові!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!