Про це він написав на своїй сторінці у фейсбуці.

Доброго дня всім УКРАЇНЦЯМ!
Звертаюся до вас не "за замовленням ", а від себе особисто. Пишу сам. За покликом свого серця, своєї совісті, своїх батьків — найрідніших та найближчих людей.
Хотів би, щоб мене зрозуміли всі, хто мене знає, або чув про мене.
Насамперед стверджую, що я завжди вважав, вважаю і буду вважати себе УКРАЇНЦЕМ. І це не тому, що зараз мені так зручно. Тут я народився, виріс, багато чому навчився. Об'їздив майже весь світ, дякуючи спорту.
З 2008го року, разом з майбутньою дружиною (росіянкою) стояли на подіумі найсильніших змагань Світу та Європи. Вона від росії, я — від України. Мріяли бути разом все життя.
Мало хто знає (мені й зараз не дуже хочеться поширювати цю інформацію) в 2016му році у мене тяжко захворіла мама. І тоді її змогли б врятувати тільки хіміотерапія та великі кошти на операцію. Тому доля склалася так, що я був вимушений прийняти пропозицію від федерації волейболу росії. Також хотів менше залежати від постійного пошуку коштів для реалізації мрії досягти вершин не тільки в дитячому волейболі.
В 2017му одружився в росії. В 2021му народилася донька — Устина. В той день Український боксер Усик переміг Джошуа. Батько жартував — на честь.
Тоді я вірив, що спорт і політика — це різні речі. Всі ці роки на змаганнях та зборах в різних країнах із задоволенням зустрічалися з друзями з України.
Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24-го лютого 2022 року в Українських Людей та невеликої кількості росіян відкрилися очі. Змінилися погляди та відносини між колись братніми народами. Свою позицію та бачення я доводив дружині, її батькам, родичам та друзям. Показував факти війни отримані від моїх батьків з окупованого рідного міста Суми. Зруйновані житлові будинки та загиблі сім'ї з дітьми на такій знайомій вулиці Роменській біля педуніверситету, який колись закінчив з відзнакою. Показував розбомблений будинок та подвір'я моєї бабусі з Тростянця, яка чудом залишилась жива після влучання ракети.
Мої намагання переконати всіх виявилися марними. Прийняв рішення виїхати з країни-агресора і зробив це при першій же можливості. Чекаю, що моя дружина разом із донькою зроблять те ж саме.
Люблю свою Батьківщину. Готовий допомагати розбудовувати та захищати її. Якщо знадобиться, зі зброєю в руках.
СЛАВА УКРАЇНІ!

Також він написав вірш про Україну.