Минуло 100 років від тої вікопомної події для українського народу, коли 22 січня 1919 року дві суверенні українські держави – Українська Народна Республіка й Західно-Українська Народна Республіка об'єдналися в самостійну соборну державу і Акт Злуки був проголошений на Софійському майдані в Києві. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибокий слід в історичній пам'яті українського народу. У Охтирці також виборювали ідею соборності, державності і незалежності. Документи, які зберігаються у краєзавчому музеї, підтверджують це.

Український полк імені Спасіння України був сформований переважно з числа охтирчан і солдати звернулися до охтирського осередку «Просвіти» з проханням виготовити прапор із зображенням Охтирського Чудодійного образу Божої матері, як незаперечною духовною цінністю - «… З цим прапором ми підемо хоч на край світу за нашу Неньку- Україну!..». Просвітяни Охтирки жваво обговорювали кожен символ, кожен надпис, які мали бути на прапорі. І в результаті український полк імені Спасіння України отримав, як оберег, прапор від Охтирки: на шовковому полотнищі одне поле жовто-блакитне, а друге - зелене. На жовто-блакитному - слова «З вірою твердою в конечну перемогу. Вперед за Вкраїну». На зеленому полі - Чудотворна Божа мати та напис: «Від м. Охтирки та повіту на Харківщині». Місцем, де було прийнято рішення про виготовлення прапору, став театр електричного товариства «Ліра» (нині будинок молоді).

17 квітня 1918 року на підтвердження існування українського війська перед союзними військами, полковник Болбачан організував військовий парад, на якому українське військо йшло під прапором 2-го Запорізького полку.

З нагоди відзначення 100-річчя Соборності України, науковці музею вивчили історичні джерела та виготовили копію прапору. У міському краєзнавчому музеї працює постійнодіюча виставка «Українська революція на Охтирщині: документи, події, факти». Музейники запрошують охтирчан і гостей міста познайомитися з маловідомими сторінками історії рідного краю та оглянути цікаві документи,повідомляє Охтирська міська рада.