Страница не найдена

Array

«Миротворчі конференції» — сценарій може бути несподіваним

Протягом березня цього року у Запоріжжі, Одесі і Харкові відбулися регіональні дискусії «Безпека журналістів: базовий стандарт вільних медіа».

Ось як про такий захід повідомив сайт НСЖУ: «Організатором дискусії виступила Харківська регіональна організація Національної спілки журналістів України. В рамках заходу відбулася  презентація проектів Офісу Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ (м. Відень), а також спільних проектів ОБСЄ з Національною спілкою журналістів України». Нагадаємо, що спільний проект ОБСЄ з НСЖУ, а точніше Національної спілки журналістів України (НСЖУ) з Союзом журналістів Росії (СЖР) проходив у 2014-2017 роках під назвою «Две страны — одна профессия». «Діалог» країн відбувався під головуванням секретаря СЖР Надії Ажгіхіної, першого секретаря НСЖУ Сергія Томіленка, а до червня 2016 року і голови НМПУ Юрія Луканова. Критичних відгуків щодо цього проекту було чимало. В НМПУ різні погляди на співпрацю з СЖР стали одним з чинників проведення позачергового з`їзду і переобрання Юрія Луканова. В НСЖУ питання співпраці викликало бурхливі обговорення, але рішення ані «за» такий «діалог», ані «проти» так і не було прийнято. Так само без будь-якого схвалення керівних органів НСЖУ Сергієм Томіленком було прийнято рішення про проведення «регіональних дискусій» у Запоріжжі, Одесі і Харкові. І тут все як у «гібридній війні», чи то «гібридному мирі» — тема правильна, заходи регіональні потрібно проводити хоча б на виконання постанови КМУ №158, яка передбачає використання коштів державного бюджету за програмою «Фінансова підтримка творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси» для «здійснення заходів щодо захисту інтересів журналістів», і експерти міжнародні є: представник ОБСЄ, віце-президент Європейської Федерації Журналістів (ЄФЖ), але… Але віце-президент ЄФЖ – це та ж сама представниця Союзу журналістів Росії (СЖР) Надія Ажгіхіна. Тільки тепер це поїздки не до Відня, а східними і південними областями України, і тепер Надія Ажгіхіна вже не секретар СЖР, а віце-президент ЄФЖ – міжнародний експерт.+

У серпні 2014 року була можлива спільна заява: «Національна спілка журналістів України та Незалежна медіа-профспілка України заявляють про неприпустимість проведення цьогорічних зборів Європейської Федерації Журналістів у Російській Федерації та закликають змінити місце проведення або бойкотувати цей захід. Ми засуджуємо дії Російської Федерації як держави-агресора, яка вперше з часів Другої світової війни здійснила анексію, порушивши територіальну цілісність суверенної держави». У 2014 році «обидві українські спілки розкритикували той проект заяви, який попередньо підготували європейські колеги, оскільки в ній гостро не засуджувалась агресія Росії щодо України і звинувачувалась українська влада в нерозслідуваннях злочинів проти журналістів на сході України». Тоді за закликом України і Польщі журналісти дев’яти країн світу бойкотували конференцію Європейської Федерації Журналістів (ЄФЖ) у Москві.

У січні 2017 року вже тільки Незалежна медіа-профспілка України (НМПУ) висловилася проти «рішення Адміністративного комітету (AdCom) щодо проведення наступного засідання Виконавчого комітету та загальних річних зборів Міжнародної Федерації Журналістів у Москві на пропозицію Союзу журналістів Росії». «Крім того, звертаємо увагу на те, що минулого та позаминулого років під час зустрічей представників МФЖ та українських і російських медіа-організацій на міжнародних майданчиках пропозиції від СЖР щодо проведення спільних заходів на території Росії вже надходили. Але тоді усі сторони дійшли згоди, що поки такі дії неможливі», — йдеться в заяві НМПУ.

НСЖУ це рішення не підтримала, адже з представником СЖР вже були заплановані спільні заходи. І от виникає запитання: навіщо? Навіщо за рахунок коштів з державного бюджету України, наданих обласним організаціям НСЖУ, або ж за рахунок коштів, що надійшли від оренди приміщень у будинку НСЖУ проводити заходи за участі представника СЖР? РФ є країною, яка показала успішні приклади боротьби з безкарністю злочинів проти журналістів? Про що може розказати міжнародний експерт від СЖР? Відповідь, на мою думку, очевидна. Більше того, з повідомлення на офіційному сайті СЖР за 5 квітня 2014 року відомо, що саме Надію Ажгіхіну СЖР відряджав до Києва для «перемовин»: «Секретарь Союза журналистов России (СЖР), вице-президент Европейской федерации журналистов Надежда Ажгихина в ближайшее время отправится в Киев для встречи с членами местного Союза журналистов и налаживания отношений и помощи российским журналистам, исполняющим свои профессиональные обязанности на территории Украины», — сообщил РИА Новости глава СЖР Всеволод Богданов. Глава СЖР также напомнил, что недавно из Крыма вернулся еще один секретарь Союза. «Там создается отделение СЖР», — пояснил он». Цей «ще один секретар» Ашот Джазоян. Майже рік тому, у травні 2016 року, НМПУ звернулась до Генеральної прокуратури з вимогою почати кримінальне провадження щодо секретаря СЖР Ашота Джазояна через його більш як 50 поїздок до Криму з порушенням законодавства України. Як розумієте, справи немає досі, а пан Ашот спокійно і далі відвідує Крим і Європу. НМПУ також звернулась і до СЖР із закликом: «не нарушать украинское законодательство и придерживаться взятых на себя международных обязательств». Відповідь була відвертою: «СЖР считает своим долгом напомнить зарубежным партнерам о том, что, в соответствии с законодательством Российской Федерации, Крым является субъектом РФ. В 2014 году в регионе был создан Союз журналистов Крыма, являющийся полноправным членом СЖР». Цей «повноправний член» утворився на базі Кримського осередку НСЖУ і тепер на міжнародних зустрічах і в листуванні з міжнародними організаціями запевняє, що на території Кримського півострова жодних порушень прав журналістів немає. А голова СЖР у коментарі щодо випадків кримінального переслідування журналістів у Криму заявив, що треба розрізняти тероризм і свободу слова.

Заяви СЖР щодо порушень «на Украине»  завжди були відверті: у 2014 році «Союз журналистов России надеется, что все случаи ранений журналистов на Украине, в том числе и ранение журналиста Грэма Филлипса в Донбассе, будут расследованы, сообщила в понедельник РИА Новости секретарь СЖР Надежда Ажгихина». У 2015 році керівники СЖР та російських медіа зверталися до МФЖ, ЄФЖ, ОБСЄ, інших міжнародних організацій з закликом: «Таким образом, территория Украины становится все более опасным местом для работы и жизни журналистов. Призываем международную общественность должным образом отреагировать на вопиющее поведение официального Киева и добиться прекращения беспрецедентной кампании по дискриминации и преследованию СМИ в этой стране». У 2016 році «Вице-президент Европейской федерации журналистов, секретарь Союза журналистов России Надежда Ажгихина надеется, что международные профессиональные организации «скажут свое слово» по поводу санкций против руководителей российских СМИ, введенных украинскими властями, и ограничения будут в ближайшее время отменены. «Санкции против руководителей российских СМИ — это вызов основным принципам международного сотрудничества в медийной сфере. Мы надеемся, это решение будет изменено в ближайшее время», — сказала Ажгихина».

А ось свіжа заява СЖР від 01.02.2017: «Под обстрел в Донецке попали журналисты телеканала Life news, НТВ, RT и «Донецкого агентства новостей» (ДАН). Союз журналистов России выражает возмущение в связи с происходящими событиями в Донецке и обеспокоенность в отношении безопасности коллег, исполняющих свои служебные обязанности. Мы намерены следить за ситуацией и призываем правозащитные организации к реакции  для предотвращения подобных инцидентов». І правозахисні організації «чують».

До прикладу, 4 квітня цього року в Києві проходить зустріч представників міжнародних журналістських та кількох українських громадських організацій (до питання «дискримінації ГО») з представниками влади, організована представництвом Ради Європи. Основна тема зустрічі – безпека журналістів. Безумовно, влада несе відповідальність за розслідування і навіть саму наявність злочинів проти журналістів у країні. Але чи на всій території України українська влада зараз може нести відповідальність? Рада Європи створила спеціальну Платформу, на якій журналістські організації розміщують повідомлення про випадки порушення прав журналістів з усієї Європи. Є там зафіксовані випадки і з України. «Згідно з підготовленими до круглого столу документами, предметом обговорення стануть випадки порушення прав журналістів в Україні, зафіксовані Платформою Ради Європи для захисту журналістів. У кейсі зареєстрованих прецедентів щодо України — 17 пунктів. Зокрема вбивства В’ячеслава Веремія, Олександра Кучинського, Олеся Бузини і Павла Шеремета, примусове закриття кримськотатарських ЗМІ, утримання Руслана Коцаби і Марії Варфоломеєвої, підпал телеканалу «Інтер», переслідування Миколи Семени, Наталі Кокоріної і Анни Андрієвської в Криму, побиття журналістів поліцією у Харкові, захоплення редакції у Волинській області, заборона мовлення телеканалу «Дождь», заборона в’їзду в Україну 38 європейським журналістам і блогерам, а також діяльність скандального сайту «Миротворець», — так повідомляють «Українські новини». Так, Крим — це Україна, але незаконно окупована РФ територія, тому фіксація переслідування кримських журналістів і ЗМІ як випадків порушення прав журналістів в Україні явно не відповідає дійсності.

І от, що дивно, на зустріч запрошено в.о. очільника НСЖУ Сергія Томіленка, який є співголовою діалогу «Две страны — одна профессия» разом з Надією Ажгіхіною та організовує вояжі цього представника Союзу журналістів Росії (СЖР) східними і південними областями України, а от представників НМПУ, яка займає критичну позицію щодо співпраці із СЖР та висловлює підтримку резолюцій Європарламенту щодо протидії пропаганді з боку Росії  та ситуації з захистом прав людини на Кримському півострові, — ні. Так само, як і не запросили представників НСЖУ, які не підтримують співдружність НСЖУ та СЖР. Чому? Будуть ставити інші запитання чи інші акценти?

Але можливий і ще один «сценарій». Вже рік країни — члени ОБСЄ не можуть визначитися з кандидатурою нового представника зі свободи медіа. Призначення нового представника блокує РФ. У кулуарах з`їзду Міжнародної Федерації Журналістів (МФЖ) у червні минулого року всі сходилися на думці, що РФ хоче запобігти критиці, з одного боку, і використати можливості представника ОБСЄ для забезпечення роботи своїх медіа в Європі, з іншого, завдяки призначенню лояльного кандидата. Але на цього кандидата не погоджуються інші країни. Оскільки рішення в ОБСЄ приймаються консенсусом, то кандидатура представника лишається вакантною. Також окремі делегати стверджували, що можливість балотування на посаду представника ОБСЄ по свободі слова розглядає президент ЄФЖ. Але поки що РФ нікого не погодила. Повноваження колишнього керівника Дуні Міятович закінчилися 10 березня ц.р. І саме з березня почалися «регіональні дискусії», участь у яких Надія Ажгіхіна бере виключно як віце-президент ЄФЖ. Обговорюються питання безпеки, миру, співпраці молодих журналістів. Тобто створюється бекграунд міжнародного експерта. Ці поїздки за рахунок НСЖУ вкупі з необхідністю погодження РФ кандидатури представника ОБСЄ по свободі слова змусили мене подивитися Статут ЄФЖ. Пункти 31-32 Статуту ЄФЖ описують повноваження президента та віце-президента ЄФЖ, п. 32 вказує, що віце-президент заміняє президента, коли той не може виконувати обов`язки, причому у п. 31 вживається термін replace – «заміняє», але чітко і однозначно не уточнено — чи тимчасово віце-президент заміняє президента, чи заміняє до наступного з`їзду (раз на три роки), якщо президент йде з посади. Тобто якщо президент ЄФЖ йде з посади, наприклад, у зв`язку з обранням на посаду в ОБСЄ, то віце-президент виконує його обов`язки, наприклад, робить заяви про порушення прав RT у Великій Британії чи каналу Sputnik у Франції, не кажучи вже про «кричущі випадки «на Украине». До речі, на місце віце-президента комітет ЄФЖ обирає нового зі свого складу і за п. 33 Статуту повноваження комітету тривають до обрання нового складу комітету. А ще є запасні члени комітету, які заходять, якщо хтось вибуває. Таким запасним до комітету ЄФЖ від НМПУ у квітні 2016 року було обрано Юрія Луканова, який до червня 2016 року теж був співголовою діалогу «Две страны – одна профессия». Чи є у України, як і будь-якої іншої країни, заперечення щодо призначення керівника ЄФЖ? Ні! І бути не може. Але результати таких призначень і таких рокіровок зрозумілі наперед. У ФСБ два крила: якщо не обстріли, то «м`яка сила».

view counter

Array

Как работает новая технология вбросов в украинские СМИ

Российские технологи активно внедряют новые виды вбросов - теперь им недостаточно фейковых аккаунтов в соцсетях и актеров, играющих на камеру.

Новая придумка пропагандистов - создавать информационные поводы а Украине при помощи интернет-технологий, чтобы потом эта информация могла быть использована российскими СМИ.

Одна из технологий, которую несколько последних месяцев внедрили в Украине - петиции с призывами "во что бы то ни стало восстановить экономические отношения с Россией, чтобы спасти экономику Украины".

Технология очень проста, но действенна. Создается иллюзия, что украинские граждане о чем то просят, собирают необходимое количество электронных подписей и просят власть решить ту или иную насущную проблему, потом это раскручивается в украинском медиа-пространстве, делается так сказать "актуальным" и потом уже активно подхватывается российской пропагандистской машиной.

Очевидно, что надо было создать впечатление, будто рядовые украинцы, депутаты, промышленники,  аграрии прямо жить не могут без экономических связей с Россией.

Но если копнуть глубже, выходит, что инициаторами таких петиций выступают вообще люди с выдуманными данными или такие что вообще живут не в Украине. Электронные подписи под петицией зачастую сделаны с фейковых "аккаунтов-однодневок".

Тематики использования таких электронных петиций могут быть самыми разными - от создания в областях экономических автономий до поддержки языков национальных меньшинств, от призывов восстановить экономичесике отношения с Россией до необходимости изменения административно-территориального устройства.

Смысл только один - обрабатываются все новые и новые технологии, которые направлены на раскачивание ситуации в Украине в угоду развязанной агрессором "гибридной войны" против нашего государства с использованием всего арсенала грязных "информационных" приемов.

Как работает данная технология во вред Украине более детально можно ознакомится на сайте www.detector.media по ссылке www.detektor.media/medialife/article/121718/2016-12-23-my-bez-rosii-propadem-kak-rabotaet-novaya-tekhnologiya-vbrosov-vukrainskie-smi.

Array

Русская православная церковь на службе Кремля и ФСБ

Давайте вспомним с чего начинались события начала 2014 года когда в Крым прибыли эмиссары Русской православной Церкви с православной святыней «Дарами волхвов».

Причем в составе этой делегации были представители российских спецслужб, которые организовывали мероприятия по вторжению на полуостров «зеленых человечков», блокированию украинских военных частей и раскачиванию пророссийских протестующих, которые впоследствии штурмовали и захватили крымский парламент.

Потом эти самые функционеры с документами представителей РПЦ организовывали аналогичные действия уже на территории Донбасса — распределяли финансы протестующим против украинской власти, инициировали силовой захват административных зданий, а потом и курировали раздачу огнестрельного оружия «казачкам» и сомнительным криминальным элементам.

Сейчас не секрет что в состав той «делегации», которая прибыла со святыней в Крым, был некто иной как Игорь Гиркин, он же Стрелков — один из руководителей так называемой «Новороссии». Намного позже Гиркин — Стрелков вместе с «засланными казачками» на месте организовал вооруженные захваты административных зданий и милиции в городе Славянске, а потом и других городах Донецкой области.

Страшно подумать о последствиях анализируя события наступившие вслед за активностью представителей Московского патриархата в Крыму и на Донбассе.

Новые факты сотрудничества российской армии и Церкви свидетельствуют лишь о более качественном подходе к выбору средств продвижения «Русского мира». Если раньше РПЦ благословляла «добровольцев», то сейчас речь идет об оружии массового поражения, направленного на смерть и разрушения украинских городов.

Неужели освещается оружие, призванное нести смерть? Ведь одна из заповедей «Не убий!» С точки зрения Русской православной Церкви — можно! Позиции РПЦ следующая: война -это плохо, но иногда необходимо.

«Основы социальной концепции РПЦ» (официальный документ, между прочим) гласят: «Признавая войну злом, Церковь все же не воспрещает своим чадам участвовать в боевых действиях, если речь идет о защите ближних и восстановлении попранной справедливости. Тогда война считается хотя и не желательным, но вынужденным средством».

События на Украине стали этому ярким примером!

Фото
  • В оккупированном Крыму "священство" освячивает САТАНУ (по натовской классификации комплекс С-400 "Триумф"
  • Террористу Гиркину в храме Московского патриархата в Славянске присягает ныне покойный террорист "Моторолла"
  • Такой же "батюшка" освещает стратегический ядерный бомбардировщик

Array

Республика тотальной лжи

Певні люди говорять, що історія має виключно циклічний характер, а кожен час має своїх героїв. Водночас, саме ми як сучасники подій маємо моральне право оцінювати їхню роль впливу на прийдешні події.

Читаючи опуси химерних творів, на даний час вже публіциста епохи Олега Бузини "Тайная история Украины-Руси", "Вурдалака Тарас Шевченко", "Докиевская Русь", ми постійно намагаємося піддавати сумніву ті історичні факти, які він мав можливість оцінювати з позиції стороннього критика, генеруючи при цьому ідеї про неповноцінність українства,  його духовну збитковість та етнічну хворобливу недолугість.

Екстракція культурного поля України ХVII століття та його інкорпорація у азійський світогляд тогочасної Московії, призвела до створення ілюзорного химерного відчуття з боку мордви, мері та чувашів про "теорію світового пупа". Відшліфована тими ж українцями - козаками вона стане об'єктом насмішок постєзуїтської Європи як ідеологема "Москва - Третій Рим".

Хто тільки з цього не сміявся - той же Константинополь з його бібліотеками та чистими вулицями, де турки лише вживалися до п'яти разів на день, чи той же Рим (Ватикан), який трансформував ідеї Відродження у мейнстрім двигуна Цивілізації.

Що могла як відповідь показати азійська Москва, яка прикриваючись соболиними шкурами "Потаму што Немытая Рассея", спроможна була красти та поїдати спадщину Орди.

Але й Орда в її пізньому періоді, як відмічає Льова Гумільов, теж була лише елементом цивілізації конфуціанського напрямку, яка цуралася московитів.

Перебуваючи у сталому делірійному стані Московщина могла лише напівсвідомо важким поглядом "озреть поля и реки", які хочеться хапнути безкоштовно,  не повідомивши господаря.

Експансія саме української колоритної порубіжної культури спадкоємцями козацької старшини до Москви до Санкт-Петербургу змогла зцементувати "кубло лісових братів" та суттєво розширити територію "Велікой Рассеї ". 

Ядерний щит імперії, який купався в Україні, житниця, яка харчувала всю недоІмперію  - це лише невеликий перелік вкладу українців у територіальну стабільність Російської Федерації.

Поява різного роду товариств "Донбасовцев" -манкуртів, стогнуючих над долею Україн  викликає відверту огиду та стале бажання дати комусь по товстому нафтодоларовому піску, який сунеться постійно не туди куди треба.

Але час є тим самим лікарем і метрономом, який оманливо наводить спокій та дає привід для роздумів вже в середині самої ж Росії.

Відзеркалення інформаційної війни, яка постійно ведеться проти України "модними ботами" з Ольгіно, є соціальні мережі. Даний феномен соціальної інженерії перетворився на сміттєвий бак, де піаряться недолугі псевдоексперти та недопатріоти.

Бачачи недолугість політики вищого керівництва РФ у т.зв "експорті свободи" на Донбасі у вигляді квазітерористичних структур "ДНР" і "ЛНР",  в російському Інтернеті з блискавичною швидкістю з'являються "патріотичні" заклики населення Росії захистити їх же права від власної влади, яка віддає країну на поталу кавказькому елементу,  голоду та "китайським братам".

Чи не цікавий для українця той факт, що політика уряду Татарстану щодо реалізації програм підтримки саме татарської мови, яка у розрізі демографічної кризи та другорядності реалізації федеральних програм ЄГ, має всі шанси стати подібною до есперанто, викликала штучну активізацію саме псевдоінтелігеського руху.

Але в цей же час цікаво, що ж відбувається в самій Росії? Як ставляться самі росіяни до таких експансивних дій власного президента? Сказати, що вони невдоволені, це майже нічого не сказати. Народ то залишився без нагляду та опіки - "А это как говорят в России повод як Бунту".

Саме Бунт є тією сентенцією, яка циклічно змінює верхи в країні "алюмінієвих огірків" та "парней из Тагила". Самими ж росіянами створюються інтернет-ресурси, що підтримують та поширюють ідею територіального поділу РФ на народні республіки.

Так не один місяць функціонує сайт "Московский народной республики" (freedommoscow.blog post.com),  який відверто через Раду МНР засуджує як внутрішню (народовбивчу), так і зовнішню загарбницьку політику діючої влади. А це вже півкроку до номінації В.Путіна на "Х...ла".

В силу диктаторського режиму Путіна такі народні організації та об'єднання не набирають широкого розголосу, але вони є, вони справжні (не в порівнянні з нашими "рейковими" групами у соціальних мережах), висловлюють дійсну волю народу Росії, котра пригнічується та засуджується керівництвом країни.

Як гриби після дощу ростуть - Курська, Брянська та Кубанська народні республіки, які вносять сум'яття в "неокрепшие голови патротінейджеров" та повільно хитають режим в Росії.

Крах Імперії не за горами, це лише мить витка історії і не нам його зупинити. Водночас, це привід розуміти, що Донбас -це перевірка української нації на міцність, можливість цементуватися та бачити своє майбутнє.

Зараз Україна переживає не кращі свої часи, але цей відрізок дороги вона проходить з високо піднятою головою.

Слава Україні, Героям Слава! 

Array

Звернення жителів Конотопщини до блокувальників

Шановні представники «Штабу блокади торгівлі з окупантами».

Ми, мирні жителі сіл,селищ та міст Сумської області чисельністю понад 1.5 млн., реалізуючи своє право на місцеве самоврядування у відповідності до Конституції України та Закону України » Про місцеве самоврядування в Україні», вважаємо за необхідне донести вам свою позицію з приводу ваших дій на території нашої області.

По-перше, ваші дії вже, на жаль, призвели до проголошення націоналізації українських підприємств, внаслідок чого прогнозується недоотримання в бюджет щонайменше 1 млрд.200 млн. доларів щорічно, а для нас це — підвищення цін і тарифів, неотримання пенсій та інших видів соціальних виплат, знов підвищення курсу доллара і т.і., що звісно несе загрозу нашому життю;

По-друге, ми так само як і ви обурені торгівлею на крові під час бойових дій, які призводять до загибелі наших солдат і мирних мешканців Донецької та Луганскої областей, однак нас дивує чому ви не вимагаєте усунення першопричини їх загибелі-припинення кровопролиття та встановлення миру?

По-третє, ми так само як і ви хочемо звільнення усіх військовополонених, однак торгівельна блокада і їх звільнення- це зовсім несумісні речі!;

По-четверте, у відповідності до Конституції України жителі сіл, селищ та міст Сумської області здійснюють свою владу безпосередньо і їх спільні інтереси представляє Сумська Обласна рада, де немає представників партії «Об’єднання Самопоміч», а нардеп В.Парасюк є представником не Сумської, а Львівської області;

По-пяте, окремі райони Донецької та Луганської областей і де-юре і де-факто є під юрисдикцією України, це наші території і там мешкають наші громадяни. Відтак, реалізуючи своє право на місцеве самоврядування як його первинний субєкт, усвідомлюючи свою відповідальність за майбутнє України і її територіальну цілісність, прагнучи миру та припинення кровопролиття як чинника руйнації держави, виходячи з того, що базисом державності є економіка,мир та верховенство права , з метою забезпечення економічних і соціальних прав жителів нашої області та інших регіонів, демонструючи на справах гасло » Україні єдина», пропонуємо вам:

1. щодо торгівлі на крові- з метою недопущення подальшого кровопролиття відмовитися від тактики торгівельної блокади, яка не усуває причину загибелі українців та пристати на нашу пропозицію : вимагати разом з нами від влади миру та припинення бойових дій. Впевнені, що потрібно вимагати припинення кровопролиття, а не торгівлі на крові! ;

2. щодо звільнення військовополонених- з метою недопущення полону як такого та звільнення існуючих заручників, відмовитися від тактики торгівельної блокади,яка не усуває причину їх не звільнення та пристати на нашу пропозицію: разом з нами вимагати від влади виконання Мінських Угод в частині обміну військовополоненими та вимагати миру; вимагаємо від вас:

негайно припинити торгівельну блокаду на території нашої області, так як ваші дії несуть загрозу нашому життю та здоровю, а також мешканцям інших регіонів, з якими ми єдині; сподіваємось,що: ви не свідомі того, що ваші дії несуть загрозу життю та здоровю українців і руйнації державності ;

попереджаємо, що: у разі невиконання наших вимог з метою самозахисту ми заблокуємо вас;

віримо,що: ви переглянете свою тактику, пристанете на наші пропозиції як переважної більшості та будете з народом!

Array

Ідея федералізації України як психотропна зброя РФ

Росія в умовах агресії не полишає спроби штучно посилити проросійські настрої серед місцевого населення та розхитати ситуацію в Україні для чого намагається використовувати потужну пропагандистську машину (телеканали, Інтернет-ресурси, соціальні мережі, блогосферу, тощо) та "брудні" інформаційні технології.

Array

Подвійне громадянство, прихована небезпека та ризики біпатризму

Питання подвійного громадянства (біпатризму) є актуальною темою, оскільки воно гостро стоїть як перед світовою спільнотою, так і перед усім українським народом.

Array

Глоток свободы или Отдайте нам право на сознательную жизнь

Сущности жизни рядового россиянина в его ежедневном непрерывном беге за санкционными продуктами «загнивающего Запада» сводится к нескольким минутам просмотра федеральных каналов, которые иногда, как бы с барского плеча, могут уделить внимание насущным вопросам убитой российской социалки.

Array

Революція гідності змінила країну і кожного з нас

У ці дні країна відзначає річницю Євромайдану, який започаткував Революцію гідності.

Array

Російські соціальні мережі та їх небезпека

Нагадаємо, що з 01.08.2016 РФ вступив у дію так званий антитерористичний пакет законопроектів, який складається з трьох законів – один дозволяє обшукувати громадян лише за першої підозри поліції, другий контролює електроні платежі, а третій контролює обмін інформації в інтернеті. Експерти переконані, що саме закон про інформацію може зашкодити українцям, адже відтепер ФСБ має безперешкодний доступ до приватної переписки українських користувачів. Тільки «ВКонтакте» зареєстровано 20,5 мільйонів українців.

view counter
Новости партнеров
view counter
view counter
view counter

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.