Об'єднані територіальні громади на Сумщині в 2017 році

Капітальні речі будуються довго, тоді вони стоятимуть віки. Капітальні процеси - це системні процеси. Системні процеси потребують програмного мислення і багатоступеневого планування. Вирішувати тільки сьогодні на завтра – зло. Щоб досягти успіху потрібно чітко розуміти дії свої і ворога на кілька, а краще десятки кроків наперед.

Сто років тому невміння стратегічно мислити призвело до неправильних пріорітетів Центральної ради, уряду гетьмана Скоропадського і Директорії. Це особливо важливо зрозуміти тим, хто приймає рішення і впроваджує реформи сьогодні. Це критично важливо, коли мова йде про формування візії, якою має бути країна і як цього досягти.

100 років тому - ми це не подужали. 100 років потому - ми це розгрібаємо.

Я часто думаю над об’єктивними критеріями створення об'єднаних громад як базису нового місцевого самоврядування.

На мою думку, при створенні нових ОТГ, ми повинні орієнтуватися на:

  1. сьогоднішній стан і ризики демографії з прогнозами як мінімум на декаду наперед

  2. інтереси дітей в отриманні якісної середньої освіти з подальшим вступом до університетів

  3. фактор національної безпеки, грубо кажучи: чи зможе громада виставити "легіон" територіальної оборони, коли це буде потрібно?

Виключно з такого бачення я даватиму оцінку тому, що вже створено і над чим потрібно буде ще попрацювати в 2017 році.

За великим рахунком коефіцієнт корисної дії [ККД] самоврядування і зацікавленість ним самими людьми в Сумській області - не більше 5%, набагато нижче, ніж ККД у моєї домашньої газонокосарки. Останні десятиліття політики сприймали його тут як конструктор для своїх феодальних вотчин, як таке, з чим можна гратися і ніколи не отримати здачі за заподіяну шкоду. Як довго самоврядування ще прожило б у такому стані - сказати важко.

В українців є внутрішній досвід, який підказує: чим примітивніший механізм, тим ефективніше він працює. Але в 2000-их роках щось пішло "не так". Ми побачили вражаючі успіхи реформ в Польщі, країнах Балтії, інших наших союзників, який ми не могли більше ігнорувати.

В 2016 році ми почали активно демонтувати радянський територіальний устрій в Сумській області, який був імперсько-військовим по суті, розрахованим на іншу демографію, ставшим "чемоданом без ручки" в останнє десятиріччя. 

Але в успіху будь-якої реформи є два чітких критерії:

  • вона повинна відбуватися швидко

  • її результати повинні відчуватися на рівні простої людини

Тобто, коли вам говорять: ти її просто не відчуваєш, цю реформу, - вам брешуть. Кожен хоче [і має право] своїми руками потрогати результати реформи. А як тільки ви починаєте гратися з людьми, маніпулювати цілями і засобами - все, вам вже не вірять.

І от ключава правда: інституційна проблема в тому, що ми [облдержадміністрація, експерти, частково депутати місцевих рад] створюємо "самоврядування" зверху. Їздимо, переконуємо, ведемо інформаційну кампанію, звітуємо за роботу в Уряд. А в наших людей практично відсутній запит на самоврядування. Воно їм не потрібно, його не цінять, за нього не боряться. А тому, коли щось не дай Бог станеться, - його не стануть і захищати. Це ключова проблема. Люди тут живуть, але це не їхня країна. 

Тому, я частково виконуючи роль ідеолога реформи децентралізації на Сумщині, бачу перед собою завдання привчити людей до почуття "власності території". Реалізації спільності інтересів, що призведе до покращення безпеки і якості життя. Хоча б, для наших дітей.

Політично сподобалася ключова фраза у нещодавному виступі Президента: "Я зробив висновки. Чужих помилок не повторю. І іншим не дам". Тобто дострокових виборів не буде, як би не шаленіли кремлівські маріонетки. Реформи будуть давати робити, незважаючи на те, що інтерес до децентралізації у вищого керівництва держави підупав. 

Програма мінімум для децентралізації в 2017 році:

  • більше 800 об'єднаних громад по країні [з них 35 на Сумщині], більше половини від запланованого

  • формування субрегіонального рівня - нових районів і госпітальних округів [з них 5 на Сумщині]

  • законодавтсво про порядок контролю над актами органів місцевого самоврядування

  • завершення адміністративно-територіальної рефоми восени 2017

  • внесення змін до Конституції в частині децентралізації

За моїми розрахунками, 50 об'єднаних територіальних громад базового рівня - це ідеальна конфігурація для нового територіального устрою Сумшини на сьогодні. На базі якого будуть створені 5 нових районів/повітів з центрами у Сумах, Шостці, Охтирці, Ромнах та Конотопі.  

12 01 2017 1

Графічне зображення чинного на сьогодні Перспективного плану формування спроможних територіальних громад в Сумській області, затверджене рішенням 7 сесії VII скликання Сумської обласної ради 7 жовтня 2016 року. 

Реформа децентралізації вже пройшла точку неповернення й нею "захворіла" в 2 половині 2016 року вся Сумська область. Водночас, законодавчі прогалини [зокрема, через відсутність змін до Конституції] та швидкість реформи щоразу провокують питання перерозподілу повноважень і видатків, а також серйозної втрати впливу партій на регіональну політику.

"Великі" парламентські партії - Опозиційний блок і БЮТ, а також ситуативно Радикальна партія відверто проти реформи, бо вони швидко втрачають політичний вплив на місцях. Хоча така позиція фракцій не відповідає їх передвиборчим обіцянкам. У своїй передвиборній програмі 2014 року "Опозиційний блок" обіцяв "забезпечити передачу функцій, повноважень і фінансів територіальним громадам", але жоден депутат фракції так і не підтримав закон про добровільне об’єднання територіальних громад. 

Фракції Радикальної партії Олега Ляшка та ВО "Батьківщина" підписали Коаліційну угоду, в якій зобов’язалися забезпечити "надання органам місцевого самоврядування базового рівня реальних повноважень, закріплення за місцевими бюджетами стабільних джерел доходів". Одним із пунктів угоди також було "формування самодостатніх громад".

Юлія Тимошенко наголошувала: "Без укрупнення громад не обійтися", але лише третина депутатів ВО "Батьківщина" проголосували за закон щодо надання ЦВК права призначати перші вибори в об’єднаних громадах і жоден депутат фракції не підтримав законопроект щодо розблокування виборів у громадах з різних районів. Фракції часто критикували навіть ті закони, які вони все ж підтримали. Особливо це стосується об’єднання громад. Так, 86% депутатів Радикальної партії Олега Ляшка та 68% депутатів "Батьківщини" підтримали закон "Про добровільне об’єднання територіальних громад".

Моделі ОТГ, які ще формуються

У 2017-му ми будемо свідками занепаду нинішніх районів: багато з них [Сумський, Недригайлівський, Краснопільський, Глухівський] уже виявили себе з напівпорожніми бюджетами – реальний вплив переходить до об'єднаних громад. В успішних громадах з'являться перші відчутні результати: ремонти інфраструктури та утеплення шкіл, закупівля обладнання в лікарні й амбулаторії, ремонт доріг.

Найбільш активні громади матимуть можливість напряму контактувати з іноземними інвесторами і донорами з технічною допомогою та боротися за прямі інвестиції. Зокрема, в розбудові ЦНАПів, розробки і прийняття стратегій розвитку громад, сподіваюсь і розміщення нових виробничих бізнесів. З'являться громади, де під задачі пошуку інвестицій влада формуватиме окремі активні команди. Успішні кейси цих громад стануть додатковою рекламою реформи на Сумщині. 

Кожна територіальна громада формуватиме свої унікальні ринкові пропозиції, які створять умови для появи нових точок росту в майбутньому.

Нам це дуже потрібно, оскільки не секрет, що на рівні уряду і європейських донорів Сумська область останні роки сприймається "неперспективною" і нікому нецікавою. Через це нам потрібно показати успішні приклади реформування інфраструктури. А також людей, які не побоялися відповідальності і ризикнули "взяти" в держави самоврядування.

Основним ризиком реформи на Сумщині я бачу загрозу збільшення провалля між "бідними" та "багатими". Проявлятиметься суттєва різниця між якістю життя на півночі і півдні Сумської області. Одні громади матимуть багато, інші зіткнуться з проблемами хронічного недофінансування, що призводитиме до закриття шкіл, лікарень тощо. Це може вилитись у соціальні протести та масові протистояння. Проте, нова модель локального врядування викристалізує у районах лідерів, які стрімко заявлятимуть про свої амбіції, на них будуть орієнтуватися ті, хто в минулому році вирішив поки що спостерігати. 

Не секрет, що деякі ОТГ були сформовані авансом в урізаному вигляді, з перспективою доєднання до них інших теритирій в 2017 році на підставі законопроекту №4772, який парламент провалює вже безліч разів, але він нам критично потрібен. Сумська облдержадміністрація і Сумська облрада пішли в жовтні 2016 року ряду ОТГ на поступки, і внесли зміни в Перспективний план формування спроможних громад, відповідність якому є підставою переходу на прямі міжбюджетні відносини з урядом. На картах я схематично спробую показати, в якому форматі я бачу ці громади вже в 2017 році. Це моє власне бачення, але без подальшого укрупнення частина з них об'єктивно не виживе.

До Зноб-Новогородської ОТГ потрібно приєднати Уралове та Жихове, щоб чисельність становила трохи більше 6 тис. чол. До того ж, без Жихівської сільської ради в Зноб-Новгородській ОТГ практично відсутнє виробництво аграрної продукції, а це суттєво б збільшило податкові надходження. Я не бачу тут великої проблеми, просто цим двом сільрадам потрібно показати в цьому році, що реформа - це не обман, профінансувати хоча б 4-5 проектів з коштів ДФРР, розумно витратити субвенцію на розвиток інфраструктури від Мінрегіону.

znob novgorodska otg

До Кириківської ОТГ нинішнього Великописарівського району доцільно ще приєднати територію сел Солдатське, Добрянське та Сидорову Яругу. Саме в такому вигляді дана громада формувалася ще в першій редакції реформи децентралізації 2007-2008 рр. За оптимістичного сценарію швидкого прийняття законопроекту #4772 [т.зв. "про олійну пляму"], доцільно внести зміни в Перспективний план, і формувати Кириківську та Великописарівську ОТГ саме в такому форматі.

kyrykivska otg

Миропільська ОТГ, яка створена із частини Краснопільського району, в ідеалі повиннна включати в себе Осоївську сільську раду, а також Могрицьку і Бітицьку сільські ради Сумського району. Тим паче, що передбачена Перспективним планом Великочернеччинська ОТГ є абсолютно штучною моделлю. Тільки в такому випадку, вони зможуть залишитись самостійними, тримаючи кількість населення на позначці до 7 тис. чол. і не бути назад реінтегрованими до Краснопілля.

Миропілля отримало статус міста ще в 1670 році, колись на початку XX ст. тут проживало понад 20 тис. чол. Сьогодні населення Миропільської ОТГ складає трохи більше 5 тис. чоловік, що критично мало для того, щоб стратегічно розвивати громаду на багато років наперед. 

Миропільська ОТГ і Краснопільська ОТГ [яка йде на перші вибори у квітні 2017 року] прикривають собою місто Суми від кордону з РФ, тому державна підтримка цих громад є надзвичайно важливою і з точки зору національної безпеки. 

myropilska otg

Перспективним і життєвонеобхідним є приєднання суміжних громад до Нижньосироватської ОТГ Сумського району. Це перша об'єднана територіальна громада навколо міста Суми, досить економічно активний центр росту, зі своїми амбіціями, але і своїми слабкостями також. В такому форматі об'єднання як сьогодні, - просто у складі сел Нижня Сироватка та Старе село [колишнє Червоне] громада навряд чи матиме сенс в майбутньому. Тільки у форматі перспективного об'єднання з Низами, Шпилівкою та Верхньою Сироваткою, така громада матиме величезну перспективу. І зможе на рівних позиціонуватися як альтернатива місту Суми в залученні інвесторів, логістичної інфраструктури навколо аеропорту міста Суми, унікальних рекреаційних зон та ін.

На мою думку, точками росту і відповідно центрами об'єднаних територіальних громад навколо міста Суми повинні залишитись тільки Миропілля, Хотінь, Степанівка та Нижня Сироватка. Нинішня сформована об'єднана громада навколо Бездрика - рано чи пізно відійде до міста Суми, а Миколаївська сільська ОТГ - до майбутньої Степанівської ОТГ. В силу своїх обмежених людських ресурсів і природнього тяжіння до Сум та Степанівки відповідно. 

Створювати окрему Садівську ОТГ, яка з самого початку була запланована в Перспективному плані, я не бачу сенсу. Села Косівщина та Сад вже давно є спальними районами для жителів міста, ймовірне приєднання сюди Шпилівки взагало нелогічне, а Сула і Терешківка категорично відмовляються брати участь в цьому проекті. Так само створювати Юнаківську ОТГ не бачу жодного сенсу, с. Стецьківка ніколи не піде в той проект, єдиним центром інтеграції там є смт. Хотінь, яке до 1914  року було центром окремої Хотінської волості Сумського повіту, відоме своїм палацом авторства архітектора Джакомо Кваренгі.

До міста Суми в перспективі було б логічно приєднати Велику Чернеччину, Косівщину, Сад, можливо Стецьківку [якщо вона відмовиться входити до складу Хотінської ОТГ]. 

nyzhnyo syrovatska otg

Курйозним і мені абсолютно незрозумілим виглядає процес створення Кролевецької ОТГ. Перспективний план передбачає модель "район-одна громада". Проте міська влада м. Кролевець пішла "найпростішим" шляхом, створивши робочу групу разом з Реутинською та Грузчанською сільрадами, отримала на сьогодні позитивний висновок від Сумської облдержадміністрації і ми очікуємо рішення ЦВК про проведення перших виборів в цій громаді на квітень 2017 року. 

Парадокс в тому, що ні в районної, ні в міської влади Кролевця немає спільного бачення ЯК буде моделюватися Кролевецький район далі. Там просто немає фізично ще одного центру, навколо якого можна було б об'єднати всіх інших. Такими центрами могли б стати Дубовичі з визначною історією і наявністю хоч якоїсь інфраструктури, проте це майже нереально з багатьох причин, або с. Ярославець [Aroslawiec], яке було позначено ще на "Спеціальному та докладному плані України...де Боплана в 1650 році. Це колишній родинний маєток генерального судді Василя Кочубея за часів гетьмана Івана Мазепи, нащадки якого володіли селом 230 років. Логіка в такому об'єднанні є, але чи зможуть домовитись навколишні громади між собою - поки що є відкритим питанням.

krolevets otg

Завдяки позиції міського голови Лебедина Олександра Бакликова в листопаді минулого року була розблокована ситуація з моделюванням майбутнього формату створення Лебединської ОТГ. Остаточного рішення серед місцевих еліт ще немає. Проте, на мою думку, на базі нинішнього Лебединського району варто створити дві об'єднані громади з центром в м. Лебедин і с. Штепівка. Трохи відокремлено виглядає с. Василівка, яка історично тяжіє до Капустинців Липово-Долинського району, і потенційно може увійти до складу запланованої Перспективним планом Синівської ОТГ.

Також Великий і Малий Висторопи історично знаходяться ближче до с. Боромлі, хоча на сьогодні голови цих сел категорично проти приєднуватися до Боромлянської ОТГ. Це могло б бути одним із варіантів розвитку для цих двох сел, які дуже швидко сьогодні втрачають населення, для них це дуже складний вибір.

Також в листопаді-грудні 2016 року ми багато віддали часу й сил на створення об'єднаної громади з центром в с. Будилка, проте схоже проект помер, так і не народившись.

lebedyn otg

Складна і заплутана ситуація з моделюванням нових громад в Роменському районі.

Більш-менш очевидним є громада на півдні, де жорстко конкурують між собою два села - історичний центр [колись з Магдебурським правом] Глинськ і нинішній центр економічного розвитку Андріяшівка. Місто Глинськ, до 1959 року районний центр, на сьогодні в серйозному занепаді, і йому поки що не вдається створити проект під себе. Як варіант, можна було б створити Глинсько-Андріяшівську ОТГ відповідно до Перспективного плану, де Андріяшівка була б фактично центральною садибою, а Глинськ - історико-культурним центром, там же можна було б розмістити ЦНАП.

Іншим центром інтеграції могло б стати Сміле, яке в XIX ст. за населенням перевищувало м. Ромни, до 1960 року Сміле також було районним центром. Проте, ця група громад сьогодні позначена в Перспективному плані з центром навколо с. Хмелівка, яке сьогодні є більш економічно активним.

Всі решта сіл логічно було б об'єднати в майбутню Роменську ОТГ, таким чином підсиливши громаду і в ролі потенційного центру госпітального округу. Ця задача на сьогодні є пріоритетною. Ромнам потрібно визначитися зі своїми майбутніми кордонами об'єднаної територіальної громади вже сьогодні. Так, як це за останні місяці зробив міський голова Конотопу. Тому що, без серйозного територіального розширення громада м. Ромни не зможе повноцінно розвиватися в майбутньому.

З більшою частиною сел, запланованих в Перспективному плані формування спроможних громад, - Пустовійтівської ОТГ, Бобрицької ОТГ та Довгополівської ОТГ, міській владі вже сьогодні варто домовлятися про об'єднання і заключити на декілька років угоди про спільну діяльність на основі Закону "Про співробітництво територіальних громад". Вони могли б реалізовувати спільні проекти, акумулювали ресурси для досягнення різних задач, могли б спільно фінансувати [утримувати] комунальні підприємства, які надавали б послуги жителям всіх громад. Навіть міг би бути створений окремий підрозділ у складі виконавчого комітету Роменської міськради для юридичного супроводу роботи всіх зацікавлених в майбутньому об'єднанні територіальних громад. В сучасних умовах дефіциту відповідних кадрів у сільській місцевості цей вид співробітництва є досить актуальним. 

І тоді в найближчі місяці можна займатися формуванням Смілівської ОТГ [Хмілівська по Перспективному плану] і Глинсько-Андріяшівської ОТГ  [Андріяшівська по Перспективному плану]. І ближче до чергових місцевих виборів, на основі попередніх домовленостей, сформувати достатньо велику Роменську ОТГ. Але остаточне рішення - за міським головою м. Ромни Сергієм Салатуном та головою Роменської райдержадміністрації Валерієм Білохою.

Процес створення Конотопської міської ОТГ, а також Бочечківської та Дубов'язівської сільських об'єднаних громад в Конотопському районі виглядає досить історично й економічно обгрунтованим. Ми провели там достатньо консультацій і моделювання, я пропонував міському голові Конотопу Артему Семеніхіну домовлятися з Вирами та Попівкою, щоб останні увійшли до складу об'єднаної Конотопської громади, і щоб вони не створювали окрему Вирівську ОТГ, як це передбачено Перспективним планом. В цьому проекті є політичні складнощі, проте з демографічних і інфраструктрурних причин, окремий центр на захід від міста створювати немає сенсу.

Міській владі Конотопу так само потрібно домовлятися про об'єднання перед наступними місцевими виборами з Вирівською, Попівською, Мельнянською та Присеймівською сільськими радами, і заключити на декілька років угоди про спільну діяльність на основі Закону "Про співробітництво територіальних громад". Шаповалівська сільська рада буде приєднана до міста Конотоп - це вже передбачено Перспективним планом формування спроможних громад.

Стосовно Соснівської сільської ради, то там керівник села сповідує концепцію автаркії - незалежність від усіх речей зовнішнього світу, або інших людей. Життєвий ідеал кініків і стоїків. Він категорично взагалі проти влади і реформи, обіцяє гучні судові процеси проти обласної державної адміністрації за те, що посягають на його феод, там приєдання до міста Конотоп відбудеться останнім і через адміністративні важелі.

konotop otg

Проблема #1. Кількість, а не якість

Уряд взяв за пріоритет формування максимальної кількості об'єднань у найкоротші терміни. Це було виправдано в 2016 році, нам потрібні були "першопрохідці", які би повели за собою інших. Та у 2017 така "гонка озброєнь" може стати відверто шкідливою, як ми бачимо є приклади здійснення об'єдання за рахунок якості створюваних громад. Дуже часто ОТГ створюються всупереч здоровому глузду і елементарним правилам планування територій. 

Для того щоб забезпечити фактичне створення громади, державні адміністрації відходять від методологічних засад. Поняття "якісна об’єднана громада" відходить на задній план. Відповідно передбачений у законі Перспективний план, який мав би бути механізмом державного контролю за правильністю проведення об'єднань, стає предметом обговорення і компромісів. Але це об'єктивно, тут замало місця для маневрів - закладений у законодавстві принцип добровільності робить чиновників Сумської облдержадміністрації в цьому процесі більше радниками і консультантами, аніж наглядачами за законністю.

Проблема #2. Міста в облозі

Проблемою є фактичне усунення з процесу реформи децентралізації міст обласного значення. Пріоритет мають села, міста залучаються за залишковим принципом. Законодавство передбачає нові вибори у ОТГ, у великих містах це занадто дорого і ризиковано. Особливо в обласних центрах, мери і міські ради яких занадто "централізовані" партійно, щоб проводити реформу децентралізацію.

Мені абсолютно непрогнозованою є позиція міського голови м. Суми Олександра Лисенка. Хоча б, через дану статтю спробую йому пояснити - найгірше, що може статися з містом - це накидання "удавки" у вигляді замкнутого кола нових ОТГ, які через свій новий незалежний статус не даватимуть територіально розвиватись місту в майбутньому. Шкода, що сьогоднішній приклад Львова нічому не вчить нинішніх керівників міста. Навіть той факт, що міський полігон для захоронення ТПВ знаходиться на території Великобобрицької сільської ради нинішнього Краснопільського району, і є критично важливим для безпеки міста об'єктом, жодним чином не стимулює чинну міську владу хоч якось стратегічно мислити.

Вже найближчим часом будуть сформовані крупні сільські ОТГ навколо Сум. Це позбавить місто навіть перспективи для просторового розвитку та залучення інвестицій. Не секрет, що переважна більшість інвестицій приходить саме в міста, або в їх приміську зону. Тому, це питання насправді надзвичайної ваги та майбутнього економічного розвитку Сум.

Стратегічним виходом для міста Суми було б рішення заключити в першій половині 2017 року на період до чергових місцевих виборів угоди про спільну діяльність на основі Закону "Про співробітництво територіальних громад" з такими сільськими радами як Садівська, Косовщинська, Чернеччинська, Стецьківська про реалізацію спільних проектів і об'єднання ресурсів громад в наданні додаткових послуг для жителів цих сел.

Окрема угода про співробітництво повинна бути заключена вже тепер з "незалежною" Бездрицькою ОТГ, яка по суті все одно є інтегральною частиною міста, зорієнтована на нього, є маса спільних проблем, які потрібно вирішувати. А можливо, і домовлятися про об'єдання в одну велику Сумську ОТГ перед наступними місцевими виборами.

Проблема #3. Стратегія регіонального розвитку

Країні потрібно визначитися зі стратегією децентралізації й інструментами реалізації регіонального розвитку.

Закон "Про засади державної регіональної політики" та стаття 24-1 Бюджетного кодексу України передбачають функціонування в державі Державного фонду регіонального розвитку [ДФРР]. Річна сума коштів ДФРР має бути не меншою ніж 1% від загального фонду бюджету [цього року така сума мала би становити близько 7,3 млрд грн]. Розподіляються ці кошти відповідно до формули, що визначена у статті 24-1 БКУ, і на цей розподіл не впливають ні міністри, ні депутати. З ДФРР мають фінансуватися проекти регіонального розвитку, які випливають зі стратегій розвитку регіонів, що у свою чергу мають відповідати Державній стратегії регіонального розвитку України-2020.

У бюджеті-2017 на ДФРР виділено не 7,3 млрд грн, а лише 3,5 млрд, з яких із загального фонду бюджету — лише 1 млрд. Уряд переконує, що проекти Державного фонду регіонального розвитку не є розвитковими, тому і не передбачив у бюджеті кошти у розмірі 1%. 

Натомість уряд передбачив "політичну субвенцію" - з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів для соціально-економічного розвитку окремих територій, - яка не передбачена жодним базовим законом і є "ручняком" для нардепів. Це 4 млрд грн, з них 1,5 млрд — гарантовані кошти з загального фонду бюджету і 2,5 - зі спеціального фонду.

Тепер ця субвенція на розвиток ОКРЕМИХ ТЕРИТОРІЙ за обсягом більша за ДФРР. І це величезний крок назад у впровадженні реформи децентралізації і створенні нового самоврядування в країні.

Виникає питання: ДЛЯ ЧОГО готувати Стратегію розвитку Сумської області до 2020 року, визначати пріоритети, готувати план реалізації стратегії, якщо політики вводять квоти, і остаточне слово за народними депутатами?  Та тому що, це не субвенція на соціально-економічний розвиток, а "хабар" депутатам-мажоритарниками, які таким чином готуються до позачергових виборів. І реформа тут просто стала заручником. 

Державна регіональна політика - це чи не єдина державна політика, яка має свої цілі, завдання, систему планування, фінансування, реалізації, моніторингу/оцінки впливу та інституцій, вибудовані на засадах та підходах регіональної політики Європейського союзу. На жаль, з кожним роком бажання і смаки народних депутатів впливати на ресурси для розвитку територій лише зростають, і не тільки через цю архаїстичну субвенцію, але й уже через сам ДФРР. До речі, за даними Сумської облдержадміністрації, новоутворені 14 ОТГ подали на конкурс проектів ДФРР цього року проектів на суму 114 мільйонів гривень. Найбільше їх подали Зноб-Новгородська Середино-Будського району - 12, Миколаївська Білопільського району -10, Недригайлівська - 8 та Шалигинська Глухівського району -7. 

Фінансування проектів за рахунок ресурсів ДФРР для об'єднаних територіальних громад Сумщини в 2017 році, було чи не єдиним переконливим аргументом для нас, коли ми з липня по грудень 2016 року агітували громади доєднуватися до реформи і розробляти розвиткові проекти. Це суттєвий "стартовий капітал" для них, щоб підлатати інфраструктуру, запустити цю машину самоврядування і показати швидкі результати своїм жителям вже в цьому році. Ми очікуємо, що загальна сума на Сумську область буде як мінімум не меншою, ніж в 2016 році [на рівні 97 млн. грн.]. 

Також, всім стейкхолдерам, хто приймає рішення по реформі децентралізації і створення нового самоврядування в Сумській області, включаючи великий бізнес, експертів і політиків, варто домовитись про остаточну модель формування громад базового рівня вже в найближчі місяці, тому що далі підуть секторальні реформи і формування субрегіонального рівня - формування 5 нових районів і госпітальних округів в Сумській області. Це вимагатиме ще більшого рівня довіри до нас, а відтак нам потрібно навчитися більш якісно і відповідально планувати. 

dashboard 1

Олександр Хоруженко, директор Сумської філії Центру розвитку місцевого самоврядування 

view counter
view counter
view counter
Новости партнеров
view counter
view counter
«Стражи Галактики. Часть 2» Джеймса Ганна (США, 2017)
«Стражи Галактики. Часть 2» Джеймса Ганна (США, 2017)
Кино Космос
11:00 – 40 грн. 16:00 – 45 грн.
«Я и ты» Мартен Прово (Франция, 2017)
«Я и ты» Мартен Прово (Франция, 2017)
Кино Планета Кино
CINETECH+, 2D - 18:10
«Пираты Карибского моря: Мертвецы не рассказывают сказки» Хоакима Роннинга (США, 2017)
«Пираты Карибского моря: Мертвецы не рассказывают сказки» Хоакима Роннинга (США, 2017)
Кино Космос
13:20 – 40 грн. 15:50 – 45 грн. 18:20 – 50 грн. 20:45 – 50 грн.
«Трио в перьях» Тоби Генкля (Германия, Бельгия, Люксембург, Норвегия, 2016)
«Трио в перьях» Тоби Генкля (Германия, Бельгия, Люксембург, Норвегия, 2016)
Кино Планета Кино
CINETECH+, 3D - 17:35 CINETECH+, 2D - 10:00 11:00 14:05
«Чужой: Завет» Ридли Скотта (США, 2017)
«Чужой: Завет» Ридли Скотта (США, 2017)
Кино Дружба
12-20 - 40 грн. 17-00 - 50 грн.
«Меч короля Артура» Гая Ричи (США, 2017)
«Меч короля Артура» Гая Ричи (США, 2017)
Кино Космос
11:00 – 40 грн.
12
В Сумах прошел чемпионат Украины по художественной гимнастике
В Сумах прошел чемпионат Украины по художественной гимнастике
В Сумах прошел чемпионат Украины по художественной гимнастике
В Сумах прошел чемпионат Украины по художественной гимнастике
В Сумах прошел чемпионат Украины по художественной гимнастике
В Сумах прошел чемпионат Украины по художественной гимнастике
7
"Барса" (Сумы) - "Арсенал-Киев" (Киев) - 1:0
"Барса" (Сумы) - "Арсенал-Киев" (Киев) - 1:0
"Барса" (Сумы) - "Арсенал-Киев" (Киев) - 1:0
"Барса" (Сумы) - "Арсенал-Киев" (Киев) - 1:0
"Барса" (Сумы) - "Арсенал-Киев" (Киев) - 1:0
"Барса" (Сумы) - "Арсенал-Киев" (Киев) - 1:0
22
МСК «Сумчанка» - ХК «Колос» Борисполь, 6:0
МСК «Сумчанка» - ХК «Колос» Борисполь, 6:0
МСК «Сумчанка» - ХК «Колос» Борисполь, 6:0
МСК «Сумчанка» - ХК «Колос» Борисполь, 6:0
МСК «Сумчанка» - ХК «Колос» Борисполь, 6:0
МСК «Сумчанка» - ХК «Колос» Борисполь, 6:0
9
Зомби в Сумах
Зомби в Сумах
Зомби в Сумах
Зомби в Сумах
Зомби в Сумах
Зомби в Сумах
4
ПФК «Сумы» - ФК «Титан» 0:0
ПФК «Сумы» - ФК «Титан» 0:0
ПФК «Сумы» - ФК «Титан» 0:0
ПФК «Сумы» - ФК «Титан» 0:0
ПФК «Сумы» - ФК «Титан» 0:0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.