Який зараз вигляд має Битиця, і як повертаються до життя її мешканці, дізнавались журналісти Суспільного.
Битиця – село, розташоване приблизно на однаковій відстані, за 20 км, як від Сум, так і від кордону з Росією. Російські військові бомбардували село двічі: увечері 7-го березня та в ніч проти 10-го. Другий авіаудар став смертельним.
На місці офісу агрофірми тепер одна з кількох великих вирв, які утворилися в Битиці внаслідок скидання авіабомб. У цьому офісі загинув директор фірми.
Чоловік мешкав у Сумах, але ввечері 9 березня вирішив залишитися заночувати в Битиці. Тут, на батьківщині, його і поховали. Ще дві людини отримали тієї ночі контузії. Стратегічних об’єктів, за словами старости села, у Битиці немає. Удари прийшлись просто на житлові будинки на вулицях Сумська, Яременка і Лісова.
Наталія Беспала кілька днів, як повернулася з родиною від свекрухи. Тепер, говорить, час повертатися до городніх робіт і відновлювати обійстя.
"Постраждали гаражі, постраждала хата, вікна повилітали. Підремонтували тепер. Страшно. Не спимо, діти вночі не сплять. Ну, будемо триматися", - говорить жінка.
Друга авіабомба потрапила на город до Дмитра. Чоловік показує, як пошкоджена хата: "Коридор, дах зняло, порепалися стіни". І додає, що ремонту помешкання не підлягає.
Повернувся додому і мешканець Сумської вулиці Юрій Лебідь. "Тепер як шум, так і кидаєшся. Тепер всі люди будуть по лікарях ходити", - вважає Юрій.
У хаті Олександри Коваленко вибуховою хвилею вибило вікна, обсипалася стеля, вибухнуло парове опалення.
Усього в Битиці пошкоджено 25 будинків, у тому числі приміщення сільської ради, яке вже не підлягає ремонту, - говорить староста села Артем Янченко.
"Інфраструктура, комунікації, що зазнали пошкоджень – газові мережі і освітлення – це все вже відновлено, але потрібно ще багато зробити", - говорить він.
Зараз у Битиці працює комісія, що встановлює всі обставини бомбардувань, а потім підрахує суму загальних збитків. Тим часом повернулися в село і лелеки. Місцеві говорять: їх тут багато.
"Про те, що в селі буде ще життя, - ось про що говорять лелеки завжди. А яке воно буде – ніхто не знає ще", - говорить Олександра Коваленко.