О! Откуда такая информация что рвалась только к нему? Значит то что она написала выше,что якобы общалась и с другими осужденными,враньё? Жаль. Думал почитаю о интересующем меня человеке,почему я не журналист? А может кто знает,как там свидание можно решить с незнакомым человеком? Наверное стоить будет не мало?

Это не коментарии, а просто кошмар, особенно тот, что про мужей дочки, и прочее на укр. Языке!!Ужас!!

 

Лена все-таки дура.4 часа ходила по колонии и не придумала ничего умнее, чем поднять давно всем извесную и всеми забытую информацию

- а было что-то интереснее в колонии? Может - тема роста производства?)

"Не скажу", согласен. Это просто ужас. Комментари слишком лояльны и совершенно не злые. Ужас для тех, кого точно так же семья уничтожала если видела соперником для своего бизнеса. Кого ликвидировала, кого запугала, кого изувечила - и все из-за денег. Время утекло много, но память у людей осталась. 

о ужас! ребята, не копайтесь в жизнях других людей! экс-зять Епифановой просто  ничтожество, ему нет оправданий!!!!! пусть сидит в своей камере до оканчания жизни, пусть мучается! вы можете просто предствавить, как было плохо  семье? когда Оксана лежала в больнице, а доченька не переставала плакать!!?? а водитель был молодым перспективным парнем, чьим-то сыном! не дай Бог никому пережить то, что прежила семья Епифановых! врагу такого не пожелаешь!!!! и это статья явно заказана! АЕ-молодец! для нашего города он сделал многое, побольше бы таких людей! а вы тут сидите, не имея нечего за спиной, и копаетесь в чужом горе!! желаю семье Епифановых только счастья!!

эх тетя тетя!может и имеют за спиной, откуда знаете?

 Он забрал у меня все имущество: бизнес, дом, квартиру, и он еще будет со мной общаться?! Еще и требовал, 

================

Он не только у тебя забрал.Он забрал у многих сумчан, в том числе и твоими руками. Когда отбирались квартиры на первых этажах зданий в центре города - вы думаете это забыли? Его прокляли многие наши земдляки за тот беспредел, который он творил. 

Все кто у руля,всем гореть в аду. Правильно было сказанно выше,во власть рвуться лишь запятнанные кровью люди.

А ведь еще не умерли люди,которые поганяли Толика -практиканта херами по стройке,помнят его сватов первой жены,которые выучили и в люди почетного зятя вывели,помним как здания переходили,как втихую всех мастей кандидатов на выборах бабасиками поддерживал,но видно пришел час че и пора уже Александровичу в народные,ибо деньжат хватает за место,и на месте,с новой властью в терках,никто плохо не скажет,так как таки евреи правильно жить научили.Счастливого пути.

Спасибо Владимир за ссылку на авторский сайт,была и читала,раздел Любовная лирика просто класс! Я просто удивляюсь как человек в такой обстановке может писать такие стихи.Надо быть сильным и владеть собой. Сколько любви и тепла в них,наверное и поёт чудесно. Спасибо.

http://tviybiznes.com/main/news2/166845

МІЙ СПІВБЕСІДНИК - ДОВІЧНО УВ'ЯЗНЕНИЙ ВІННИЦЬКОЇ ТЮРМИ. Як живуть і про що мріють вінницькі "довічники" і чи потрібна Україні смертна кара...

Це та інше намагався з'ясувати наш кореспондент До написання цієї публікації днями мене стимулював відгук нашої читачки «телефоном довіри». Ось його короткий зміст: випадково перемикаючи телеканали, натрапила на інтерв'ю з Анатолієм Онопрієнком. Нагадаю, що на совісті (хоча, сумніваюсь, що вона взагалі у нього є) найжорстокішого серійного маніяка аж 52 вбивства. Волосся дибки стало, коли дивилась, як цей моральний виродок (хай вибачать мені закони етики, але людиною його назвати язик не повертається), зверхньо посміхаючись, з неприхованою насолодою, в найменших деталях розповідав, як розчленував і різав жінок, маленьких діток, цілі сім'ї. І ніякого розкаяння... До речі, живе він у камері один (інші «довічники», зазвичай, по двоє). Пішли на такі поступки, бо бачте, хвилюються про його безпеку. Має телевізор, який подарував центр «Відродження» (цікаво, що це вони відроджують?!), багато читає і спить. А ще подейкують, нібито якась французька журналістка перераховує на рахунок вбивці щомісяця кругленьку суму і навіть хоче написати про нього книгу (чи не «Герой нашого часу» вона її назве?!). Згодом показали сюжет про іншого, не менш «титулованого» різника — Сергія Ткача, який зґвалтував і вбив більше 40 дівчат (правоохоронці мають підстави вважати, що насправді на ньому близько 100 трупів). За його злочини відбувають покарання 10 невинних осіб. Один несправедливо засуджений покінчив з собою, двох розстріляли (бо смертну кару відмінили лише у 1999 році). І теж ніяких бодай натяків на каяття. Мені було страшно і гидко на те дивитись. А як же споглядали усе це родичі й матері невинно убієнних?.. Як живуть інші «довічники» і чи правильне рішення прийняли наші політики десять років тому, відмінивши смертну кару? Усе це намагалась з'ясувати, відвідавши Вінницьку установу відбування покарань №1. Понад 300 «довічників» відбувають покарання у Вінниці Звичайно, в'язниця (а тим паче така) — це не зоопарк і вільно пересуватись по ній сторонні люди не можуть. Завдяки офіційному проханню таки отримала дозвіл. Мобільники, фото- і відеоапаратура (а також наркотики, спиртне, такі предмети, що колять та ріжуть, і т.п) тут суворо заборонені, і їх залишаю на контрольно-пропускному пункті (як і свій паспорт). До речі, ця процедура обов'язкова і для працівників установи. І ось, нарешті, я за таємничими стінами. - Точної статистики, скільки довічно позбавлених волі відбувають у нас покарання, я назвати не можу, бо дані мало не щодня змінюються. В середньому десь близько 300-320 осіб, — розповідає начальник Вінницької установи виконання покарань №1 Дмитро Володимирович Балтак. — Згідно з Кримінально-виконавчим кодексом України, засуджені мають право на щоденну прогулянку тривалістю одна година, одержання грошових переказів та листування без обмеження, один раз на шість місяців — короткострокове побачення, 15-хвилинну платну телефонну розмову (раз на три місяці), безперервний восьмигодинний сон, триразове харчування повністю за кошт держави, користуватись літературою та телевізором (придбаним за рахунок рідних), звертатись із пропозиціями, заявами й скаргами до державних органів та посадових осіб і ще ряд певних прав, з якими усі бажаючі можуть ознайомитись, прочитавши Кодекс. І найголовніше — можуть подати прохання про помилування Президенту після фактичного відбування терміну покарання не менше 20 років. У кожній камері – телевізор і душ - У кожній камері по двоє чоловіків, — продовжує начальник сектору максимального рівня безпеки для утримання засуджених до довічного позбавлення волі, капітан внутрішньої служби Ігор Вікторович Григоренко. — На жаль, ми не можемо дозволити їх сфотографувати, оскільки це режимний об'єкт, але, щоб читачі мали хоч якесь уявлення, розповім, як вона виглядає. Це невелике житлове приміщення, в якому створені усі необхідні умови для життя. Маю на увазі ліжка, телевізор, особисті речі засудженого. Окремо знаходиться санвузол — туалет і душ. Також ув'язнені зберігають у камері свої продукти харчування, які їм передають рідні або які можуть придбати за власний кошт у продуктовому ларку, який знаходиться на території установи. Наймолодшому засудженому 25 років, найстаршому — 64. Їхній розпорядок дня розписаний по годинах. Окрім щоденних прогулянок, «довічники» активно займаються спортом, багато читають (у в'язниці є величезна бібліотека, виписують ряд журналів і газет. До речі, тут знають і полюбляють «33-й канал»). Телевізор дивляться у вільний час і програми вибирають за своїм бажанням. Відбій о 22-й (на свята — о 23-й). В середньому, за даними минулих місяців, бо зараз ціни на продукти коливаються, на одного ув'язненого щодня витрачається 33 гривні. Якщо помножити цю суму на 30 днів, то виходить близько тисячі гривень, що є більшим за середній прожитковий мінімум. Всього на триста чоловік «припадає» більше 600 жертв — хтось вбив раз, а є випадки, коли число трупів сягало і 14. Серед вінницьких «довічників» є 15 монахів і ВІЛ-інфіковані Установу відвідує 7 релігійних конфесій — православні, католики, протестанти. Засуджені залюбки відвідують богослужіння, для цього виділена спеціальна кімната, яку прикрашають ікони. Деякі малювали вони самі. Без перешкод можуть брати участь у таких таїнствах як хрещення і причастя. Мають багато релігійних книг. Сюди часто навідується настоятель Свято-Іоанського монастиря з Києва отець Володимир. Після проповідей священика 15 «довічників» постриглись у монахи. Оскільки за статутом вони мають загальновстановлену форму темно-синього кольору, то одягають ряси лише під час літургій. Також стало відомо, що серед ув'язнених є ВІЛ-інфіковані. Кількість таких випадків є таємницею, але з хворими працюють представники Вінницького обласного громадського конгресу «Сталість». Цікаво, що права на одруження вони не позбавлені. І тут таки відбулось одне весілля у 2005 році. Кажуть, «довічник» та його дружина познайомились за оголошенням у газеті. У в'язниці діють класи вечірньої школи № 24. Усі засуджені, які не мають атестатів, можуть їх тут отримати. «Я просто звільнив від неї світ...» За законом, лише з особистого дозволу довічно ув'язненого можна описувати і поширювати через ЗМІ історію скоєння його злочину. Тільки один «довічник» погодився на відверте інтерв'ю, усі інші категорично відмовились. Мовляв, соромно і після тих спогадів у них моральні травми (цікаво, а де ж та совість і страх були, коли розчленовували і безжалісно вбивали беззахисних жінок і дітей?!) До кімнати впевнено увійшов молодий чоловік у наручниках. Нормальної зовнішності, спортивної статури, поголений. Ще я чомусь звернула увагу на його охайні доглянуті руки. Наш подальший діалог передаю у деталях. - Ти не проти, якщо записуватиму розмову на диктофон, і чи хочеш, щоб змінили твоє ім'я? - Мені все одно. Як вам зручніше. А ім'я можете не змінювати. Мене звати Діма. - Скільки тобі років? - 29. Незабаром виповниться 30. - Як довго перебуваєш у в'язниці? - У вересні було 10 років. Потрапив за грати у 19. - За що тобі дали довічне позбавлення волі? - Я вбив людину — свою дівчину. - Чому ти її вбив? - Я просто хотів звільнити світ від цієї людини. - Що вона тобі поганого зробила? - Нічого особливого. Я спілкувався з нею та її матір'ю-одиночкою. Ця дівчина тоді ще вчилась у школі, їй було 15 років. Постійно тікала з дому... Мама її завагітніла вдруге. Моя подруга псувала нерви мені і своїй матері. От я і вирішив раз і назавжди покінчити з цими витівками. Думав, що і вагітній жінці зроблю краще, бо турбувався про неї. - Ти каєшся у скоєному? - Якщо чесно, то половину строку зовсім ні. Якось не замислювався над цим. А зараз, мабуть, так. - Вбита дівчина сниться тобі? - Ні, я сплю ночами спокійно. Лише декілька разів снилось, нібито рятував дитину. - Я знаю, ти дуже гарно малюєш. Ти єдиний професійний художник-«довічник» у всій Україні. Чи малював свою жертву? - Ні. Неодноразово намагався пригадати картину вбивства, але не можу, наче провал у пам'яті. - Кажуть, що ти не просто її вбив, а ще й зберіг череп, в який клав пензлі... - Про це вже легенди склали. Ніби хотів щось на згадку собі лишити. Так, я зберіг його, але з іншою метою. Просто давно мріяв розмалювати людський череп. Пластмасовий не підходив, бо одразу буде видно, що експонат штучний. Звертався до друга з медуніверситету, але він відмовив. А тут така нагода. Думаю, нащо добро, вибачте на слові, буде пропадати. Ніякі пензлі я туди не клав. До речі, за ним мене через рік після вбивства і «вичислили» правоохоронці. - Розмалював? - Так. - Ти віриш у Бога? - Я вірю, що існує якась могутня сила, яке усе створила на цій землі... - Де зараз береш фарби і папір? - Рідні передають. - Вони з тобою спілкуються? - Так. І передачі з продуктами харчування від них постійно отримую. - Про що мрієш? - Звичайно, вийти на волю. І я переконаний, що так воно і буде. Хочу відкрити свою виставку. Вже маю більше 50 картин. Деякі подарував у дитячі будинки. Намалював три ікони, зараз працюю над четвертою. Під час усього інтерв'ю Дмитро дивився мені прямісінько в очі, і зізнаюсь, що першою не витримала і відвела погляд. Говорив спокійно, відповідав, не задумуючись. У ті моменти, коли трохи ніяковіла, питаючи про саме вбивство, навіть трохи заспокоював мене і розповідав далі. Ніяких сліз я не побачила. Лише твердий намір — покинути колись стіни установи. На прощання побажав успіхів і передав кілька фотографій зі своїми роботами. Вони дійсно вражають... Як і його історія. «Доки та падлюка жирує, моя єдина дитина гниє в землі...» Я вийшла за стіни в'язниці і попрямувала на зупинку. Мене наздогнала незнайома жіночка. «Що, своєму виродку передачку носила?» — налетіла з криком. Я попросила її заспокоїтись і показала журналістське посвідчення. - Ви напишіть, будь ласка, всю правду. Благаю, не робіть з них героїв і мучеників, — зі сльозами на очах, схопила мене за руку. — Я мала єдину доньку, а та сволота вбила і розчленувала її тіло, по шматочках збирали у труну. Вже шостий рік дитина гниє у землі, а вбивця досі живе, дихає, сміється... Якби ви бачили, які їм тут родичі торби з червоною ікрою і копченою курятиною передають! Гуманна держава відмінила смертну кару?! А що ти, державо, будеш робити через 20 років з цими виродками, які потраплять під амністію? У в'язниці вони звикли, що дах над головою є, їжа і одяг безкоштовні, а головне — робити не треба. Вийдуть на волю - і що? Яким чином забезпечуватимуть себе?! Такі гроші на вбивць усіляких витрачають, а чесні люди мруть у селах, бо у «швидкої» на бензин коштів немає. Думаєте, вони каються? Біблію всі читають... Очі жалісливі робити вміють. Усе, аби зайву позитивну «галочку» в особову справу поставили. Бог є на світі, і хай знають, що якщо не за життя, то після смерті точно заплатять за кожну пролиту сльозу. І там вже ніяких «мораторіїв» не буде. Вона так і не назвала свого імені. Каже, що боїться. Навіть за гратами їх боїться... ...Як журналіст я не маю права нав'язувати вам свою особисту позицію. Отож, що думаєте ви, шановні читачі? Свої відгуки надсилайте на адресу редакції.

 

А ведь еще не умерли люди,которые поганяли Толика -практиканта херами по стройке,помнят его сватов первой жены,которые выучили и в люди почетного зятя вывели,помним как здания переходили,как втихую всех мастей кандидатов на выборах бабасиками поддерживал,но видно пришел час че и пора уже Александровичу в народные,ибо деньжат хватает за место,и на месте,с новой властью в терках,никто плохо не скажет,так как таки евреи правильно жить научили.Счастливого пути.

Что настолько зависть гложет, что желчь и скрыть нельзя? Всё можно охаять и перевернуть с ног на голову, и навешать дохлых собак можно на всех губернаторов и мэров, правильно виноват во всем один человек, а люди вокруг него и непосредственно сумчане - белые и пушистые. Если такой плохой руколводитель - сместите его, выйдите и скажите об этом, фактами и вилами, если надо, а дома втихую обругать - это по-нашему, по-хохлятски!

Вы меня извините дорогая журналистка,но вы сами себе противоречите,смертная казнь и для тех кто сидит ни за что? Это вы знаете десять человек по одному эпизоду,а сколько ещё таких? Вы не ровняйте всех под одну гребенку,под Онуприенка и таких прочих,это просто глупо и не справедливо,потому что методы милиции в Украине всем известны. Ваш диалог с этим человеком больше похож на диалог со зверем, но не все такие. Вот и здесь почти также отвечал Скрытник. Теперь меня просто раздирает интерес и желание почитать интервью с Вячеславом Подварчан,который обещали на понедельник. Читая его стихи на сайте я не думаю что это жестокий человек. И чем вы не холоднее тех о ком писали? Вы пишите со злобой на устах, вы журналист и должны быть объективны а не ставить всех к стенке.

Мне кажется что корреспондент который был в Виннице,великий инквизитор. Как можно так отзываться обо всех? Вы наверное судья?

И почему женщина набросилась именно на вас? На вас было написанно что вы вышли от пожизненника маньяка? Фигня какая то. Вас просили правду писать а вы врёте.

 последние лет пять все больше и больше перестаю воспринимать украинские сми и не сомневаюсь в том,что свободы слова и демократии здесь нет давно. Есть заказуха за бабки и  репресии.

Точнее сказать вешают медали именно тем,у кого руки по плечи в крови,потому что сколько власти убили людей,просто так,не убил никто, и даже условно не дают.

10:30

жаль что великому человеку действительно самые родные люди делают подлости! ПРОСТО  мешают ему жить , ведь ему не так уж и много и осталось, просто эта сраная родня подумала кто они без него? Тогда с многим прийдется ростаться!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Везде только выгода и зависть.

 всю жизнь в позоре Толя ты из за дитей и з за родни , воспитуй лутше их сейчас ведь неровен и у тебя уйдет запас . вВокруг тебя все падлеци когда ложишся спать подумал ты . Подумай лутше про дитей и дай ума им поскорей, ведь все бегут от вас к чертям и денег им не надо ваших , Короче сколько тебе еще надо дай ладу пока еще не поздно ПИФ и кури бамбку

во-во. Потомушо бапки на первом месте.  Тут должен прилететь Авас и чета молвить. 

 по ходу Елена Адаменко предлгает от Сум не Епифанова...............следовательно Минаева! Молодец,Лена, так держать! СМИ так же как и депутатики от разных партий виновны в наших бедах- продажные сволочи!

 Во-первых, копаться в личной жизни оппонента- это 100% минаевский ход, во-вторых на сайте Панорамы опубликован опрос сумчан об отношении к местным СМИ: 38% -есть хорошее,но есть и плохое.50%- негативно. Так что давай.Лена.жги! 

Статья по большому счёту ни о чём! то же самое можно написать о тысячах таких же сидящих убийцах в колонии. и что дальше? неужели что-то из написанного оправдывает человека, совершившего убийство, или вызывает к нему жалость? нет!!! название статьи цепляет известной фамилией, смысловой нагрузки нет никакой. У каждого в шкафу есть свой скелет! и не только у политиков!

Не судите, да не судимы будете!

 не кто не судит. просто то был с " Помаранчевыми " остался у академии ректором , типерь стал ГОЛУБЫМ что бы опять остаться ректором снова . Кем еще прийдеться тибе еще стать ТОЛЯ что бы быть пры "корыте" Поменять сексуальную ориентацию? готовся ! Придателей не где не любят как ты там не карячишся ! Ты там чужой эти парни тебя выхарят

 на бабки и выщвырнут ВОН 1 Успеаха тибе

Обещали статью о заключенном Подворчану, а ее нет....

 

Обещали статью о заключенном Подворчану, а ее нет....

- статья уже давно написана, но на сайте размещаются материалы (те, что и в газету идут) после их верстки в номер. Статью о РИК №56 перенесли на следующую неделю в связи с тем, что уже давно лежал материал по предпринимательнице из Клементово (Проверено на личном опыте), эта статья почти месяц откладывалась из-за рекламы. Поэтому о Подворчане выложу в понедельник, 18 июня (после 22.00).

И где же эта статья? Я уже с пансионата вернулся а её нет,я имею ввиду за Подварчана В.И.