Здавалося, що комік «95-го кварталу» затіяв начебто серйозну справу – похід у президенти. І люд, тобто електорат,  зацікавився  їм, адже згідно з опитуваннями Зеленський випереджає по популярності навіть чинного президента, який іде на другий строк. Популярний Зеленський тому, що не було ще в Україні ні серед президентів, ні навіть серед гетьманів коміків. Все нове завжди викликає інтерес.

Сміх сміхом, а президенство – справа серйозна. Пора вже претендентові на президентське крісло і програму свою народу показати. А саме –  чим він має намір ощасливити державу.  І тут виявляється, що програми такої у претендента немає.  Інакше чим ще пояснити недавню заяву Зеленського, шо програму свою він буде писати разом з народом.

Уявляю, як його прихильниці, домогосподарки, засіли зараз за кухонні столи і в поті чола шариковими ручками строчать передвиборну програму для свого улюбленця. Адже ця клята програма  повинна бути готова до 3 лютого. Без неї документи Зеленського ЦВК не прийме і тоді президенство  – поминай як звали. Аврал!

Не можна сказати, що подобні конфузи з українськими президентами не траплялись. Але те відбувалося вже після того, як претендент ставав президентом. Пізно було пити боржомі. Наприклад, президент Кучма запитував у народних вибранців: «Скажіть, що мені потрібно робити, капіталізм чи соціалізм? І я буду робити».  Виходить, коли йшов у президенсти, не уявляв цього.

Впіймали журналісти Зеленського вже і на брехні.
В інтерв'ю Гордону від 25 грудня 2018 року він згадує, чому не зміг виїхати в Ізраїль.
Зеленський розповідає, що в 16 років він виграв безкоштовне навчання в Ізраїлі. І всі, хто переміг, вирушили до Ізраїлю, крім нього.

«Батько сказав:« Через мій труп ». Я виходив з дому, жив у друзів, у Пікалова Сашки (ми ж з багатьма з «Кварталу» з дитинства дружимо). Кричав, погрожував йому, кидав в нього тапок, а він в мене, але він сказав: «Ні», - згадує Зеленський.

У жовтні 2016-го, виступаючи в університеті Маріуполя, Зеленський інакше подавав цю історію: «Ізраїль! Мені 16, поруч симпатична дівчина, немає батьків, нічого тебе не дратує, а що буде в твоїй країні далі - тобі все одно. Але мій батько не відпустив мене. І я вперше в житті з ним не сперечався».